Перегляд {{ collection }} за Автор "Дубінка, Микола Михайлович"

Зараз показуємо 1 - 20 з 25

The problem of development of the creative personality during the university studying
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Dubinka, Mykola; Дубінка, Микола Михайлович
У статті розглядається проблема розвитку творчої особистості студента, вказується на особливостях формування творчості, зазначається на ряді якостей та властивостей, які сприяють розвитку творчості.
Гуманізація навчально-виховного середовища як основа педагогічного спілкування у ВНЗ
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Дубінка, Микола Михайлович
У статті автор робить спробу представити та розкрити основні засади педагогічного спілкування у вищому навчальному закладі, що є базисом при організації та забезпеченні ефективного навчально-виховного середовища та обґрунтовує, що гуманістичні засади будь-якої комунікативної взаємодії є першоосновою та запорукою продуктивності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.
Деякі особливості становлення студента у процесі навчально-виховної діяльності ВНЗ
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Дубінка, Микола Михайлович
(uk) У статті автор розкриває специфіку студентського віку, виокремлює характерні риси, протиріччя та труднощі щодо становлення особистості у процесі навчально-виховної діяльності ВНЗ.
Діалогічне педагогічне спілкування як основа суб’єкт-суб’єктної взаємодії
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Дубінка, Микола Михайлович
(uk) У статті автор характеризує процес педагогічного спілкування з позицій діалогічності, визначаючи це як умову забезпечення суб’єкт-суб’єктних стосунків.
Навчальний процес у вищій школі як цілісна дидактична система
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Дубінка, Микола Михайлович
(uk) У статті автор характеризує навчальний процес з позицій цілісності, визначаючи його як функціональну дидактичну систему.
Нормативна база навчального процесу у вищій школі
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Дубінка, Микола Михайлович
(uk) У статті автор розкриває сутність нормативних документів, на основі яких здійснюється організація та планування навчального процесу у вищій школі.
Освіта єврейської національної меншини Єлисаветградщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
(2023) Дубінка, Микола Михайлович
(ua) У статті на основі архівних матеріалів та інших джерел зроблено спробу вивчити та проаналізувати стан єврейської освіти Єлисаветградщини у другій половині ХІХ – початок ХХ ст., виокремивши позитивні й негативні тенденції розвитку тогочасної освіти, що можуть бути використані в ході нинішньої інтенсивної розбудови Нової української школи. Атуальність проблеми пов’язана з тим, що в межах досліджуваного історичного періоду як єлисаветградський регіональний соціум в цілому, так і еврейська етнічна спільнота ставили реальні власним ментальним, національним особливостям вимоги щодо навчання й виховання дітей та молоді. З’ясовано, що процес становлення та розвиток освіти для національних меншин в регіоні в означений період супроводжувався значними труднощами, як орга нізаційними, так і матеріально-технічними, однак втілення її в життя дало неабиякі результати завдяки створенню різних типів народних шкіл для етнічних груп переважно за приватної ініціативи. Таке формування та функціонування різних форм недержавної освіти, усвідомлення єврейським етносом вагомості освіти, проживання їх переважно в містах, де були кращі умови для навчання, та матеріальна допомога заможних одноплемінників дали змогу їм не лише досягти достатньо високого освітнього рівня, а й слугували своєрідним засобом сповідування власних традицій та збереження етнічної ідентичності. Узагальнення цього досвіду та його теоретичний аналіз, забезпечують відповідність умовам інтегрованого здійснення освітньо-базових функцій, які випливали з обставин і потреб життя конкретного етнічного соціуму та із запитів соціокультурного життя Єлисаветградщини. Встановлено, що в окреслений період на Єлисаветградщині функціонувала розгалужена система шкіл для національних меншин. Виявлено, що єврейське населення Єлисаветградщини було одним із найактивніших в освітній сфері, що виявлялося у створенні різних типів навчальних закладів, навчальні програми яких були досить широкими та давали всебічну ґрунтовну підготовку. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті ролі громадських діячів та педагогів Єлисаветградщини в розвитку освіти національних меншин. (en) In the article, on the basis of archival materials and other sources, an attempt is made to study and analyze the state of Jewish education in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th - the beginning of the 20th century, identifying positive and negative trends in the development of education at that time, which can be used in the course of the current intensive development of the New Ukrainian School. The topicality of the problem is related to the fact that within the investigated historical period, both Yelisavetgrad regional society as a whole and the Jewish ethnic community set real requirements for the education and upbringing of children and youth, according to their own mental and national characteristics. It was found that the process of formation and development of education for national minorities in the region during the specified period was accompanied by significant difficulties, both organizational and material and technical, but its implementation gave remarkable results thanks to the creation of various types of folk schools for ethnic groups mainly private initiative. This formation and functioning of various forms of non-state education, the awareness of the importance of education by the Jewish ethnic group, their residence mainly in cities where there were better conditions for learning, and the financial assistance of wealthy tribesmen enabled them not only to achieve a sufficiently high educational level, but also served as a kind of means of confession own traditions and preservation of ethnic identity. The generalization of this experience and its theoretical analysis ensure compliance with the conditions of the integrated implementation of educational and basic functions, which arose from the circumstances and needs of the life of a specific ethnic society and from the demands of the socio-cultural life of Yelisavetgrad region. It was established that in the outlined period, an extensive system of schools for national minorities functioned in Yelisavetgrad region. It was revealed that the Jewish population of Yelisavetgrad region was one of the most active in the educational sphere, which was manifested in the creation of various types of educational institutions, the curricula of which were quite broad and provided comprehensive thorough training. We see the prospects for further research in revealing the role of public figures and teachers of Yelisavetgrad region in the development of education of national minorities.
Особливості організації освітньо-пізнавальної діяльності студентів у педагогічному ВНЗ
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Дубінка, Микола Михайлович
(uk) У статті розкривається специфіка освітньо-пізнавальної діяльності студента майбутнього педагога в процесі навчання у педагогічному ВНЗ та вказується на способах її організації.
Особливості побудови мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Дубінка, Микола Михайлович
У статті на основі розкриття значущості проблеми мотивації навчання характеризується сутність та виокремлюються особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентської молоді у процесі їх підготовки як майбутніх фахівців.
Особливості творчості педагога в контексті ідеї гуманістичної педагогіки В. О. Сухомлинського
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Дубінка, Микола Михайлович
У статті розглядається проблема творчості педагога, розкриваються її характерні особливості у світлі ідей гуманістичної педагогіки видатного вчителя В. О. Сухомлинського.
Проблема педагогічного спілкування в контексті ідей Василя Сухомлинського
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich
(uk) У статті автор розкриває основні засади педагогічного спілкування, що є базисом при організації та забезпеченні ефективного навчально-виховного середовища та обґрунтовує, що гуманістичні засади будь-якої комунікативної взаємодії є першоосновою та запорукою професійного успіху, зростання, зрілості фахівця. Проблема педагогічного спілкування та її характерні особливості розкриваються автором через призму ідей гуманістичної педагогіки видатного Вчителя Василя Сухомлинського.
Проблема професійного самовизначення студентів у вищому педагогічному навчальному закладі
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Дубінка, Микола Михайлович
У статті автор визначає сутність та розкриває деякі аспекти проблеми професійного самовизначення студентів в умовах діяльності вищого педагогічного навчального закладу.
Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich
(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.
Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich
(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.
Розвиток проблеми професійного самовизначення особистості в 40–80-х роках ХХ століття
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhaylovych
(ua) У статті закцентовано увагу на проблемах професійного самовизначення, що були актуальними в період 40-80-х рр. ХХ ст. Автор виокремлює та характеризує основні етапи становлення проблеми професійного самовизначення особистості в різні історичні періоди розвитку, зазначаючи, що питання визначення особистості в плані вибору майбутньої професії завжди були об’єктом дослідження філософів, психологів, педагогів, соціологів. Для оптимального розуміння сутності професійного самовизначення, науковець пропонує розглядати зазначену категорію через сукупність таких дефініцій як професійна орієнтація та власне самовизначення. Автор обґрунтовує, що за своїм призначенням система профорієнтації має істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху юною особистістю, адаптацію її до професії та прагненням до самовдосконалення в ній. Тому доцільним є характеризувати саме процес розвитку проблем професійної орієнтації на різних щаблях історичного розвитку. При здійсненні аналізу щодо окреслення понятійного апарату, змістовної сторони, принципів, форм та методів профорієнтації, представленні етапів її організації для школярів різного віку в той чи інший окреслений період, автор робить узагальнення, що пошуки вчених та практиків щодо вдосконалення підготовки школярів до вибору професії не давали бажаних результатів. Науковець наголошує, що в ці роки не прослідковується чітка, систематична координація наукових досліджень у цьому напрямку, превалює прагнення «підігнати» особистість під вимоги професії, спостерігається неможливість вибору школярами напрямів професійного розвитку на етапі шкільного навчання, присутня стихійність у діяльності практичних працівників із реалізації завдань майбутнього професійного вибору. Дослідник, на прикладі констатації основних труднощів та визначення провідних шляхів розв’язання проблем професійного самовизначення тогочасної учнівської молоді, робить спробу узагальнення наявного досвіду з метою використання цінних ідей в умовах реформування системи професійної освіти в Україні. (en) The article focuses attention on the problems of professional self-determination, which were relevant in the period of the 40s-80s of the 20th century. The author singles out and characterizes the main stages of the formation of the problem of professional selfdetermination of an individual in different historical periods of development, noting that the issue of defining an individual in terms of choosing a future profession has always been the object of research by philosophers, psychologists, pedagogues, and sociologists. For an optimal understanding of the essence of professional self-determination, the scientist suggests considering the specified category through a set of definitions such as professional orientation and self-determination. The author substantiates that, according to its purpose, the career guidance system has a significant impact on the rational distribution of labor resources, the choice of a young person's life path, his adaptation to the profession and the desire for self-improvement in it. Therefore, it is appropriate to characterize the process of development of professional orientation problems at various stages of historical development. When carrying out an analysis regarding the outline of the conceptual apparatus, the content side, principles, forms and methods of career guidance, presenting the stages of its organization for schoolchildren of different ages in one or another outlined period, the author makes a generalization that the search of scientists and practitioners to improve the preparation of schoolchildren for choosing a profession is not gave the desired results. The scientist emphasizes that in these years there is no clear, systematic coordination of scientific research in this direction, the desire to "adapt" the personality to the requirements of the profession prevails, the inability of schoolchildren to choose directions of professional development at the stage of school education is observed, there is spontaneity in the activities of practical workers in the implementation of tasks future professional choice. The researcher, using the example of ascertaining the main difficulties and determining the leading ways to solve the problems of professional self-determination of the student youth of that time, makes an attempt to generalize the available experience with the aim of using valuable ideas in the conditions of reforming the vocational education system in Ukraine.
Роль потребнісно-мотиваційної спрямованості у процесі самовизначення особистості
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Дубінка, Микола Михайлович
(uk) У статті на основі розкриття значущості процессу самовизначення особистості вказується на ролі потреб-нісно-мотиваційної спрямованості та визначається характер взаємозв’язку зазначених констант.
Соціальне самовизначення школяра як основа формування системи суспільних відносин
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich
(ua) У статті розкривається сутність поняття «соціальне самовизначення особистості». Автор акцентує увагу на характерних особливостях самовизначення школяра, представляючи даний феномен як визначальну характеристику особистості, діяльність якої спрямована на усвідомлення своєї соціальної сутності, свого місця у житті, в соціальній структурі суспільства. Автор наголошує, що здатність до самовизначення – характерна властивість людини, яка утверджує особистісний спосіб буття. Ключові слова: особистість школяра, соціальне самовизначення, активність, суб’єкт діяльності, соціальна дійсність, суспільство.
Специфіка професійного самовизначення особистості майбутнього фахівця
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Дубінка, Микола Михайлович
У статті автор розкриває основні засади професійного самовизначення студентів у процесі їх фахової підготовки, а також доводить, що зазначена характеристика особистості має специфічні властивості, а її сформованість є першоосновою й запорукою продуктивності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.
Співвідношення категорій «вільний час» та «дозвілля» як важливих педагогічних дефініцій
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Дубінка, Микола Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich
(ua) У статті автор розкриває сутність понять «вільний час» та «дозвілля», обгрунтовуючи їх як важливі педагогічні дефініції; зазначає на характерних їх особливостях. Ураховуючи специфіку дозвілля, виокремлює ознаки (свобода вибору, без регламентації та менторства; добровільна участь; прагнення отримати радість, задоволення від процесу та радість успіху щодо результату (компенсаційність); самостійність у поєднанні з відповідальністю; творчість та саморозкриття власних можливостей).
Стан єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини (середина ХІХ – початок ХХ століття)
(2023) Дубінка, Микола Михайлович
(ua) У статті здійснено аналіз стану єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини. Хронологічні межі дослідження сягають середини XIX – початку XX століття. Автором закцентовано увагу на діяльності початкових шкіл – хедер і талмуд-торів. Зазначені початкові школи становили важливий елемент традиційної єврейської системи освіти та релігійності, їх діяльність значною мірою пояснює наявність високого рівня грамотності серед єврейської національної меншини. Обґрунтовано, що завдяки діяльності окреслених навчальних закладів єврейській громаді Єлисаветградщини вдалося не тільки досягти достатнього освітнього рівня, а й зберегти свою етнічну самобутність. Не випадково, на підставі даних першого загального перепису населення у Херсонській губернії в 1897 році, переконливим є факт, що після поляків, євреї посідали в Україні друге місце за кількістю письменних, які становили 41,7% від усього населення. У змісті статті деталізується, що з середини ХІХ – до 20-х рр. ХХ століття спільними зусиллями єврейських громадських діячів, учених-рабиністів, згуртованості та благодійницькій діяльності єврейського народу на Єлисаветградщині утворилася й розвивалася широка мережа початкових навчальних закладів – хедерів, талмуд-тор та інших (єшибот, суботніх шкіл і бет-мідрашів (молитовних шкіл)) приватних і державних навчальних закладів. Завдяки своїй мережі єврейське шкільництво у структурі освіти Єлисаветградщини стрімко розвивалося та поширювалося на території всієї Херсонської губернії. Попри низький професійний рівень учителів, слабку матеріальну базу навчальних закладів, важкі соціально-економічні та правові умови життя єврейської спільноти, до 20-х рр. ХХ ст. саме через ці школи пройшли тисячі школярів, які стали рабинами, проповідниками, ученими-рабиністами та відомими громадськими діячами. Їх діяльність у подальшому стала значним внеском у справу розвитку єврейської освіти та збереження національної ідентичності. Перспективою подальшого вивчення проблеми є дослідження стану розвитку середньої та вищої освіти на Єлисаветградщині в ракурсі освіти національних меншин. (en) The article analyzes the state of Jewish schooling in the structure of education in Yelisavetgrad region. The chronological limits of the research reach the middle of the XIX – the beginning of the XX century. The author focused attention on the activities of elementary schools – heder and Talmud-Torah. These elementary schools were an important element of the traditional Jewish system of education and religiosity, and their activity largely explains the presence of a high level of literacy among the Jewish national minority. It is substantiated that thanks to the activities of the outlined educational institutions, the Jewish community of Yelisavetgrad region managed not only to achieve a sufficient educational level, but also to preserve its ethnic identity. It is no coincidence that, based on the data of the first general population census in the Kherson province in 1897, the convincing fact is that after the Poles, Jews took second place in Ukraine in terms of the number of literates, who made up 41.7% of the entire population. The content of the article details that from the middle of the 19th to the 20s of the 20th century, through the joint efforts of Jewish public figures, rabbinic scholars, the solidarity and charitable activities of the Jewish people in Yelisavetgrad region, a wide network of primary educational institutions was formed and developed – heders, Talmud-Tor and other (yeshibots, Sabbath schools and bet midrashes (prayer schools)) private and state educational institutions. Thanks to its network, Jewish schooling in the structure of Yelisavetgrad region's education rapidly developed and spread throughout the Kherson province. Despite the low professional level of teachers, the weak material base of educational institutions, the difficult socioeconomic and legal conditions of life of the Jewish community, by the 20s of the 20th century. it was through these schools that thousands of schoolchildren passed, who became rabbis, preachers, rabbinical scholars and famous public figures. Their activities subsequently became a significant contribution to the development of Jewish education and the preservation of national identity. The prospect of further study of the problem is the study of the state of development of secondary and higher education in the Yelisavetgrad region from the perspective of the education of national minorities.