Перегляд {{ collection }} за Автор "Гуманенко, Олександра Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Наукова постпублікаційна рецензія: аспекти мовностилістичного оформлення
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна
(uk) Стаття присвячена мовним особливостям сучасної наукової постпублікаційної рецензії та визначенню їх ролі у творенні ефективного тексту наукової рецензії.
Образ людини з інвалідністю в українському медіапросторі
(2024) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна; Шульська, Н. М.; Зінчук, Р. С.; Hunderuk, O. O.; Shulska, N. M.; Zinchuk, R. S.
(ua) У статті досліджено особливості зображення людей з інвалідністю в сучасному меді- апросторі. Звернуто увагу на специфіку висвітлення образу особи, що має інвалідність, у ЗМІ. Проаналізовано номінації осіб у чутливому медіаконтенті, схарактеризовано приклади порушення журналістської етики в матеріалах про людей цієї вразливої групи. Зауважено, що упродовж останніх років у ЗМІ зросла кількість публікацій, пов’язаних з особами, що мають інвалідність. Це зумовлено найрізноманітнішими причинами, головна з яких – росій- сько-українська війна. Спостережено, що журналісти, наслідуючи стереотипи, а також задля сенсаційності публікацій і привернення читацької уваги не завжди коректно зображу- ють тих, хто має інвалідність: надмірно їх жаліють або ж навпаки – занадто героїзують. Наведено рекомендації з Кодексу етики українського журналіста щодо коректного висвіт- лення в медіа людини з інвалідністю. Установлено, що головне завдання ЗМІ у зображенні таких осіб – уникати стереотипів і писати про них, як про повноцінних членів суспільства. На прикладі моніторингу журналістських матеріалів чутливої тематики диференційовано основні неточності, які допускають медійники у висвітленні осіб з інвалідністю: 1) вдаються до написання дуже жалібних текстів; 2) зображають таких людей як тягар для родичів; 3) надмірно героїзують; 4) особливо акцентують на інвалідності; 5) показують чоловіка / жінку / дитину з інвалідністю як пацієнта; 6) характеризують особу з інвалідністю в нега- тивному контексті. На основі проаналізованих заголовків масмедійних текстів акцентовано увагу на тих фразах і висловлюваннях, які не варто вживати в матеріалах чутливої тема- тики. Запропоновано поради щодо вдалої комунікації журналістів з особами цієї соціальної групи й коректних медіаномінацій, які передбачають актуалізацію на людиноцентризмі, етичних і мовних нормах, професійних стандартах. (en) The article studies peculiarities of the image of a person with a disability in the modern media space. Attention is drawn to the specifics of media coverage of the image of a person with a disability. The article analyses the nominations of people in sensitive media content and describes examples of violations of journalistic ethics in materials about people of this vulnerable group. It was noted that the number of publications related to persons with disabilities has increased in the mass media in recent years. This is due to a variety of reasons, the main one being the Russian-Ukrainian war. It has been observed that journalists, following stereotypes, as well as for the sake of sensationalism and attracting readers' attention, do not always correctly portray people with disabilities: they pity them too much or, on the contrary, heroise them too much. The article provides recommendations from the Code of Ethics of Ukrainian journalists on the correct coverage of a person with a disability in the media. It is established that the main task of the media in portraying such persons is to avoid stereotypes and write about them as full-fledged members of society. Using the example of monitoring of journalistic materials on sensitive topics, the main inaccuracies made by the media in covering persons with disabilities are differentiated: 1) they resort to writing very pitiful texts; 2) they portray such people as a burden for relatives; 3) they over-heroise them; 4) special emphasis is placed on disability; 5) they show a man/woman/child with a disability as a patient; 6) they characterize a person with a disability in a negative context. Based on the analyzed headlines of media texts, attention is focused on those phrases and expressions that should not be used in materials on sensitive topics. Several pieces of advice are offered for successful communication of journalists with people of this social group and correct media nominations, which include an emphasis on human centrism, ethical and linguistic norms, and professional standards.
Особливості висвітлення медіа чутливого контенту
(2024) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна; Шульська, Н. М.; Кошак, О. М.; Gunderuk, O. O.; Shulska, N. M.; Koshak, O. M.
(ua) Стаття присвячена дослідженню медіачутливого контенту та особливостям його висвітлення. Зауважено про те, що працівники ЗМІ, пишучи про людей із певними захворю- ваннями, порушують журналістику толерантності, вдаючись до етично некоректних слово- сполук чи висловлювань. У розвідці структуровано та комплексно проаналізовано некоректні номінації осіб із різними захворюваннями, представлені в мові сучасних українських медіа. До кожної некоректної лексеми запропоновано релевантні відповідники, що корелюють із пра- вилами соціального етикету. Зауважено, що анормативні номінації репрезентовані як у заго- ловковому комплексі публікацій, так і в самому текстовому наповненні. Спостережено, що вживання некоректних назв осіб не лише несе негативну семантику, але є образливим щодо цих категорій людей, порушує мовні й етичні норми, свідчить про непрофесійність журна- лістів і редакторів. Надано рекомендації про те, що певні характеристики стану здоров’я особи не потрібно аналогічно переносити на її номінацію, а на перше місце завжди варто ставити людину. Висвітлюючи проблеми вразливих груп населення, автори мусять співпере- живати зі своїми героями, не завдаючи шкоди ні їм, ні читацькій аудиторії. У журналіст- ських матеріалах необхідно уникати вживання медичних штампів, що здатні підсилювати стереотипне бачення осіб, а також не використовувати номінації, що передають небезпеку, страждання, ізоляцію чи пасивність. У гонитві за сенсаційністю чи клікабельністю соці- ально чутливих публікацій важливо не виходити за межі журналістської толерантності й за допомогою коректної лексики та термінології донести до читача важливу історію. Медій- ники повинні уникати стереотипів щодо зображення людей із різними захворюваннями, не деталізувати на неповносправності цих осіб, жаліти чи героїзувати, а показувати як здо- рових представників суспільства. (en) The article is devoted to the study of media-sensitive content and the peculiarities of its coverage. It was noted that media workers, writing about people with certain diseases, violate the journalism of tolerance by resorting to ethically incorrect phrases or expressions. The investigation structured and comprehensively analyzed incorrect nominations of people with various diseases, presented in the language of modern Ukrainian media. Relevant counterparts correlating with the rules of social etiquette are proposed for each incorrect lexeme. It is noted that anormative nominations are presented both in the title complex of publications and in the text content itself. It was observed that the use of incorrect names of persons not only carries negative semantics, but is offensive to these categories of people, violates linguistic and ethical norms, and shows the unprofessionalism of journalists and editors. Recommendations have been made that certain characteristics of a person’s health should not be similarly transferred to his nomination, and the person should always be put first. Highlighting the problems of vulnerable population groups, authors must empathize with their characters without harming either them or the readership. In journalistic materials, it is also necessary to avoid the use of medical labels that can reinforce a stereotypical view of individuals, as well as not to use nominations that convey danger, suffering, isolation or passivity. In the pursuit of sensationalism or clickability of socially sensitive publications, it is important not to go beyond the limits of journalistic tolerance and convey an important story to the reader with the help of correct vocabulary and terminology. Media workers should avoid stereotypes regarding the portrayal of people with various diseases, not detail the disabilities of these persons, pity or heroize them, but show them as healthy representatives of society.
Редактори й рецензенти: аспекти взаємодії
(2023) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна
(ua) Висвітлено особливості співпраці редакторів та рецензентів. Докладно розглядається специфіка відбору рецензентів для оцінювання наукових творів, наголошено на необхідності прискіпливого відбору експертів. Використовується комплексний підхід. Виокремлено та розглянуто фактори, які впливають на рецензування творів науковими рецензентами та на прийняття рішення редакторами щодо публікації чи відхилення наукових робіт. Обґрунтовано, що вплив допублікаційної рецензії залежить від організації, методики процедури аналізу наукового твору, професіоналізму та морально-етичних цінностей всіх учасників рецензування. Висвітлюються обов’язки редакторів та рецензентів під час допублікаційного оцінювання. Обґрунтовується надзвичайна важливість організаційно-управлінської діяльності редактора, завдяки якій усі складові допублікаційного рецензування здатні функціонувати у взаємодії та взаємодоповненні. Окреслюються елементи методики рецензування. Наголошується, що врахування особливостей роботи редакторів та рецензентів сприятиме ефективності процесу рецензування, що своєю чергою призведе до піднесення якості наукових творів. Наведена та доповнена класифікація рецензентів у межах обраної теми. Уводиться поняття людського фактора та розглядається його вплив на процес допублікаційного рецензування. Наводяться приклади організації оцінювання наукових творів у зарубіжних виданнях. Пропонується проводити рецензування на підготовчому етапі редакційно-видавничого процесу. У статті акцентується на складності та системності процесу рецензування, піднімається питання його формальності в сучасному академічному середовищі, наголошується на необхідності вдосконалення наукового оцінювання. (en) Features of cooperation between editors and reviewers are highlighted. The specifics of the selection of reviewers for evaluating scientific works are considered in detail, the need for meticulous selection of experts is emphasized. A comprehensive approach is used. The factors that influence the review of works by scientific reviewers and the decision-making by editors regarding the publication or rejection of scientific works are identified and considered. It is substantiated that the influence of the pre-publication review depends on the organization, methodology of the procedure of analysis of the scientific work, professionalism and moral and ethical values of all participants of the review. The responsibilities of editors and reviewers during pre-publication evaluation are highlighted. The extraordinary importance of the editor's organizational and managerial activities is substantiated, thanks to which all components of pre-publication review are able to function in interaction and complement each other. The elements of the review methodology are outlined. It is emphasized that taking into account the peculiarities of the work of editors and reviewers will contribute to the effectiveness of the review process, which in turn will lead to an increase in the quality of scientific works. The classification of reviewers within the selected topic is presented and supplemented. The concept of the human factor is introduced and its influence on the process of pre-publication review is considered. Examples of the organization of evaluation of scientific works in foreign publications are given. It is proposed to carry out reviews at the preparatory stage of the editorial and publishing process. The article focuses on the complexity and systematicity of the review process, raises the issue of its formality in the modern academic environment, and emphasizes the need to improve scientific evaluation.
Рекламний контент у мережевих медіа
(2023) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олесандрівна; Humanenko, O. O.; Зінчук, Р. С.; Римар, Н. Ю.; Zinchuk, R. S.; Rymar, N. Yu.
(ua) У статті досліджено рекламний контент у мережевих медіа під час війни, зокрема про- аналізовано інструментарій та вербальні маркери ефективної комунікації. Зауважено, що сьогодні в умовах тотальної інформатизації суспільства особливої популярності набуває інтернет-маркетинг, адже соціальні мережі в наш час стають оптимальним майданчиком для просування товарів і послуг в онлайні. Відзначено розгалужену парадигму класифікацій- них засад інтернет-реклами як явища віртуальної комунікації, а також описано такі види реклами: контекстну, таргетингову, емейл-розсилку, SEO-оптимізацію. Схарактеризовано вдалі рекламні тактики популяризації власного бізнес-акаунту та успішного продажу. Опи- сано особливості вдалого візуального оформлення й текстового наповнення сторінок, при- значених для продажу продукції в інтернеті через соціальні мережі. Зосереджено увагу на етичних та неетичних практиках ведення мережевої комунікації, майстерності публікації дописів та історій брендів і компаній в умовах війни в Україні. Попри те, що після повно- масштабного вторгнення істотно змінилися підходи до ведення бізнесу віртуально, проте завдяки кмітливості, пристосуванню до реалій продавці залучають нові або ж модернізовані рекламні інструменти для оптимальної комунікації зі споживачами в інтернеті. Власники бізнес-сторінок акцентують на патріотичних закликах і символіці, благодійності й волон- терстві, протидії росії, аби зробити свої профілі більш активними. Популярності в реклам- них повідомленнях набувають емоційні гасла з елементами патріотичності й чіткої гро- мадянської позиції. Спорадично в соціальних мережах натрапляємо на етично некоректні висловлювання й дописи. У війну, як і в мирний період, не потрібно забувати про те, що про- філь повинен бути правильно оформлений і підготовлений до реклами. Важливою реклам- ною стратегією в бізнес-акаунтах є ситуативи, тобто миттєва реакція бренду на подію чи новину у вигляді публікації в соціальній мережі (до прикладу, «кримська бавовна» чи звільнення Херсона). Зауважено, що в реаліях війни варто забути про так званий «чорний» гумор і знати межу дозволеного в рекламі. (en) The article examines advertising content in the Internet and social media during the war, in particular, a toolkit and verbal markers of effective communication have been analyzed. It is noted that Internet marketing is currently gaining special popularity in the conditions of total informatization of society, because nowadays social networks are becoming a popular platform for promoting goods and services online. The wide paradigm of classification principles for Internet advertising as a phenomenon of virtual communication was pointed out as well as the following advertising types were described such as contextual, targeted, e-mails, SEO. Appropriate advertising tactics for promoting a business account and successful sales are characterized. The article describes features of successful visual design and text content of pages intended for selling products on the Internet through social networks. Attention is focused on ethical and unethical practices of online communication, skills of sharing posts and stories of brands and companies in the conditions of war in Ukraine. Despite the fact that after a full- scale invasion, approaches to conducting business virtually have changed significantly, however, thanks to ingenuity, adaptation to reality, sellers attract new or modernized advertising tools for optimal communication with consumers on the Internet. In order to make their profiles more active, owners of business pages emphasize patriotic messages and symbols, charity and volunteerism, opposition to Russia. Emotional slogans with elements of patriotism and a clear civic position are gaining popularity in business promotion. We sporadically come across ethically incorrect statements and posts in social networks. In wartime as well as in the peaceful period, one should not forget that the profile must be properly designed and prepared for advertising. An important advertising strategy in business accounts is situational approach, i.e. an instant reaction of the brand to an event or news in the form of a publication on a social network (e.g., “Crimean bavovna/cotton claps” or liberation of Kherson). It should be mentioned that in the realities of war it is worth forgetting about the so-called “black” humour and knowing the limit of what is allowed in advertising.
Інструменти креативного письма в медійному сторітелінгу
(2024) Гундерук, олександра Олександрівна; Гуманенко, Олександра Олександрівна; Фенько, Наталія Миколаївна; Hunderuk, O. O.; Fenko, N. M.
(ua) У статті досліджується креативна площина медійного сторітелінгу. Розглядаються конкретні інструменти, ефективні для залучення уваги та створення змістовних і впливових матеріалів. Підкреслюється необхідність розвитку творчого мислення в журналістиці та надаються практичні поради щодо використання сторітелінгу для ефективної комунікації з аудиторією. Аналіз останніх досліджень у сфері медійного сторітелінгу демонструє затребуваність вивчення його креативного інструментарію. Об᾿єктом вивчення стали публікації із всеукраїнських онлайн-видань «Рубрика», «Reporters», «TheUkraіnians» та кропивницького онлайн-видання «Гречка». Пропонується аналіз журналістських матеріалів у розрізі креативного письма та сторітелінгу. Актуалізується думка, що мистецтво розповіді й робить медіатексти такими привабливими для читача, який хоче не просто почути історії людей, а й співпереживати й надихатися ними. Креативне письмо допомагає не лише передати факти, але й пояснити їхнє значення в контексті, перетворюючи знання у легкі для сприйняття та емоційно насичені повідомлення. Доводиться, що інструментами креативного письма в медійному сторітелінгу можуть розглядатися описи, деталі, діалоги тощо. Усі ці наративні гачки роблять історію живою і привабливою для читача. Такий інструментарій формує в кожній історії важливі акценти, а саме: місце і час, переломні моменти, діалоги та прямі цитати, деталі, емоції, мудрість тощо. Для історії важливо, щоб вона була написана живим текстом. Говорити через діалоги та пряму мову героїв, запамʼятовуватися яскравими деталями та використовувати прості слова та речення – це ключові елементи живого тексту історії. Журналісти за допомогою особистих історій своїх героїв можуть допомогти аудиторії глибше розібратися з причинами та наслідками соціальних проблем; влучно проілюструвати складні процеси; показати контекст і перешкоди, щоденний досвід і переживання. Інструменти креативного письма допомагають створити цікаві та емоційно насичені матеріали. Вони необхідні в роботі журналістів, які працюють у сфері художньої репортажистики. (en) The article explores the creative side of media storytelling. The article examines specific tools that are effective in attracting attention and creating meaningful and influential materials. It emphasises the need to develop creative thinking in journalism and provides practical advice on how to use storytelling for effective communication with the audience. The analysis of the latest research in the field of media storytelling demonstrates the demand for studying its creative tools. The object of the study is publications from the all-Ukrainian online editions “Rubryka”, “Reporters”, “TheUkrainians” and the Kropyvnytskyi online edition “Hrechka”. The article analyses journalistic materials in the context of creative writing and storytelling. The author argues that the art of storytelling is what makes media texts so attractive to readers who want not only to hear people's stories, but also to empathise and be inspired by them. Creative writing helps not only to convey facts, but also to explain their meaning in context, transforming knowledge into easy-to-understand and emotionally charged messages. It is proved that descriptions, details, dialogues, etc. can be considered as creative writing tools in media storytelling. All these narrative hooks make the story lively and attractive to the reader. Such tools form important accents in each story, namely: place and time, turning points, dialogues and direct quotes, details, emotions, wisdom, etc. It is important for a story to be written in a living text. Speaking through dialogues and direct speech of the characters, being memorable with vivid details, and using simple words and sentences are the key elements of a living story. Journalists can use the personal stories of their characters to help their audience understand the causes and consequences of social problems; illustrate complex processes; show context and obstacles, daily experiences and feelings. Creative writing tools help to create interesting and emotionally charged materials. They are essential in the work of journalists working in the field of feature reporting.