Перегляд {{ collection }} за Автор "Грінченко, Віталій Вікторович"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Кіннозаводчик Яків Бутович і його слід в історії Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Грінченко, Віталій Вікторович; Grinchenko, Vitaly Viktorovich; Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, Viktor Hryhorovych
(uk) Стаття присвячена висвітленню ключових моментів біографії Якова Івановича Бутовича (1881 - 1937) - приватного кіннозаводчика за часів царської Росії, а потім радянського господарника, репресованого у сталінські часи. Коротко окреслена його роль як відомого у своїй галузі підприємця та як творця унікальної мистецької колекції, присвяченої коням. Основною складовою статті є розгляд фактів життя та діяльності Я.І. Бутовича, пов’язаних з історією Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії, які базуються на його спогадах.
Тенденції розвитку мистецького життя України у часи хрущовської “відлиги”
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Грінченко, Віктор Григорович; Грінченко, Віталій Вікторович
(uk) У статті розглядаються деякі ключові процеси розвитку мистецького життя України в різних його галузях  літературі, театрі, кінематографі, музиці, архітектурі, образотворчому мистецтві – у добу Хрущова.
Центральна Україна у спогадах учасників Першого Зимового походу Армії УНР
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych; Грінченко, Віталій Вікторович; Гринченко, Виталий Викторович; Grinchenko, VitaliyViktorovych
(uk) У статті розкриваються окремі обставини з історії рейду з’єднань Армії Української Народної Республіки у ворожому тилу (грудень 1919 – травень 1920 рр.), відомого як Перший Зимовий похід Армії УНР, що відображені у спогадах його учасників. Йдеться про характеристику ними настроїв місцевого населення, пропагандистську діяльність серед нього, різнопланову допомогу, яка надавалася населенням українському війську під час походу. Аналізуючи мемуари, автори статті звертаються переважно до подій, які відбувалися на території сучасних Кіровоградської та Черкаської областей. За матеріалами спогадів можна відзначити загалом прихильне ставлення з боку українського населення до учасників походу, розуміння сутності їхньої місії, зумовлених обставинами партизанських методів боротьби у ворожому тилу. Вміщені свідчення, які відображають зміст агітаційно-інформаційної роботи представників уряду УНР і загалом українського війська серед населення, зростання національно-державницької свідомості селянства, співпрацю з місцевими повстанськими загонами. Поряд з цим констатуються байдужість і брак очікуваної активності з боку частини українського населення й загалом безпідставні настрої недовір’я і страху з боку єврейської громади. Наголошується, що у досягненні успішних результатів цього рейду українського війська по тилах білогвардійської і Червоної армій своє досить вагоме значення мала та підтримка, яку учасникам Першого Зимового походу надавало місцеве населення, в тому числі й на території Центральної України.