Перегляд за Автор "Галета, Ярослав Володимирович"

Зараз показуємо 1 - 20 з 27

Використання елементів інформаційних технологій на уроках української мови та літератури
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Галета, Ярослав Володимирович; Євдокимова, Олена Миколаївна
(uk) У статті проаналізовано сутність поняття «інформаційна технологія», а також можливості їх використання у професійній діяльності вчителя української мови та літератури.
Вища освіта України у воєнний час та її післявоєнне відновлення, євроінтеграційні аспекти
(Середняк Т. К., 2023) Галета, Ярослав Володимирович
Віртуалізація як фактор євроінтеграції освіти
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Галета, Ярослав Володимирович; Габелко, Олена Миколаївна; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich; Habelko, Olena Mykolaivna
(ua) Одним з факторів, що впливають на особистість, є виникнення нових агентів соціалізації, які виявляються у процесі інформаційної взаємодії. Тому дослідження даних чинників впливу на соціалізацію особистості, причин і наслідків змін, яким підлягає особистісна структура, виявляється досить перспективним. Вихідною і фундаментальною передумовою при розгляді проблеми соціалізації є теза про нерозривну взаємодію людини і суспільства. В сучасних умовах віртуальний простір може значно впливати на соціальні процеси, в тому числі, на соціалізацію у просторі сучасного суспільства. У статті досліджено особливості соціалізації особистості в умовах віртуалізації суспільства. Віртуальність виступає феноменом, який можна інтерпретувати не лише як результат занурення людини в інформаційне поле, але і як артефакт культури, створений під впливом інформації і такий, що відбиває формування нового типу комунікаційної взаємодії. Встановлено, що поняття «віртуальна ідентичність» і «мережева ідентичність» увійшли до наукового обігу близько двадцяти років тому, проте чіткі дефініції їх досі не вироблені. Як правило, ці терміни використовуються в декількох сенсах: як характеристика приналежності до співтовариства, основна діяльність особистостей, які входять до неї, пов’язана з комп’ютерними технологіями; як синонім багатофакторної, динамічної, мінливої ідентичності; як результат самопрезентації особистості в соціальних мережах, її віртуальний образ, «двійник» або «проєкт»; як самостійний суб’єкт, альтернативна ідентичність, що діє у віртуальному світі й має відмінні від реальної ідентичності характеристики. З’ясовано, що віртуалізація соціуму і становлення мережевої культури, з одного боку, ускладнюють, а з іншої – збагачують процес формування персональної ідентичності. Віртуальна реальність створює нові можливості для конструювання ідентичності, розширюючи кількість «інших», з якими взаємодіє людина. Мережева або віртуальна ідентичність не можуть розглядатися як самостійні сутності, як суб’єкти поведінки й діяльності, як альтернативи «реальної» персональної ідентичності. Це лише один з аспектів ідентичності, результат самопрезентації особистості у віртуальному просторі. (en) One of the factors affecting personality is the emergence of new agents of socialization, which are revealed in the process of information interaction. Therefore, the study of these factors of influence on the socialization of the individual, the causes and consequences of changes to which the personal structure is subject, turns out to be quite promising. The initial and fundamental prerequisite for considering the problem of socialization is the thesis about the inseparable interaction of man and society. In modern conditions, virtual space can significantly influence social processes, including socialization in the space of modern society. The article examines the peculiarities of the socialization of the individual in the conditions of the virtualization of society. Virtuality is a phenomenon that can be interpreted not only as a result of human immersion in the information field, but also as a cultural artifact created under the influence of information and reflecting the formation of a new type of communication interaction. It has been established that the concepts of "virtual identity" and "network identity" entered scientific circulation about twenty years ago, but their clear definitions have not yet been developed. As a rule, these terms are used in several senses: as a characteristic of belonging to a community, the main activity of individuals who are part of it is related to computer technologies; as a synonym of multifactorial, dynamic, changing identity; as a result of self-presentation of an individual in social networks, his virtual image, "double" or "project"; as an independent subject, an alternative identity that operates in the virtual world and has characteristics different from the real identity. It was found that the virtualization of society and the formation of network culture, on the one hand, complicate, and on the other hand, enrich the process of personal identity formation. Virtual reality creates new opportunities for identity construction, expanding the number of "others" with whom a person interacts. Network or virtual identity cannot be considered as independent entities, as subjects of behavior and activity, as alternatives to "real" personal identity. This is only one of the aspects of identity, the result of the self-presentation of the individual in the virtual space.
Діалогізація педагогічної взаємодії викладача і студента як умова розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych
(uk) В статті представлено результати експериментальної роботи, щодо обґрунтування та реалізації можливостей діалогізації педагогічної взаємодії в контексті розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя. Продуктивною в розвитку соціальної зрілості студентів виявлено технологію майстерень. Основні ідеї цієї технології відповідають суті принципів діалогізації й персоналізації освіти: усі здатні; знання однієї особи мають бути збагачені знаннями інших, потрібний постійний діалог з автором, педагогом, друзями, собою; навчання проходить в атмосфері відкритості й повної рівності осіб, де кожен має право на помилку.
Діалогізація педагогічної взаємодії викладача і студента як умова розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych
(uk) В статті представлено результати експериментальної роботи, щодо обґрунтування та реалізації можливостей діалогізації педагогічної взаємодії в контексті розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя. Продуктивною в розвитку соціальної зрілості студентів виявлено технологію майстерень. Основні ідеї цієї технології відповідають суті принципів діалогізації й персоналізації освіти: усі здатні; знання однієї особи мають бути збагачені знаннями інших, потрібний постійний діалог з автором, педагогом, друзями, собою; навчання проходить в атмосфері відкритості й повної рівності осіб, де кожен має право на помилку.
Критерії готовності студентів педагогічних ВНЗ до реалізації дистанційного навчання
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Галета, Ярослав Володимирович
(uk) Стаття присвячена проблемі критеріїв готовності майбутніх педагогів до реалізації дистанційного навчання.
Маркетинг: особливості та роль у розвитку освітніх установ
(2023) Галета, Ярослав Володимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich
(ua) Освіті належить особлива роль економічному розвитку країни. Поширення сучасних технологій, що створюють високий рівень та високу якість життя в розвинених країнах, забезпечується системою та рівнем освіти населення. Через різноманітність джерел фінансування освітніх установ відбувається постійне розширення комплексу маркетингу більшості організацій системи освіти. Обмеженість можливостей місцевих та державного бюджетів сприяє інтенсивному розвитку маркетингу платних освітніх послуг на споживчому ринку та ринку організацій, а також маркетингу обміну зі спонсорами та політиками. Різноманітність видів, технологій та ринків освіти дозволяє використовувати весь арсенал засобів та методів комплексу маркетингу у цій сфері. У статті розглянуто сутність маркетингу в галузі освіти. Наведено короткий огляд проблематики маркетингу освітніх установ та освітніх послуг. Маркетинг у галузі освіти розглядається як філософія, стратегія та тактика відносин та взаємодій споживачів, виробників та продуктів освітніх послуг в умовах ринку, вільного вибору пріоритетів та дій з усіх боків. Встановлено, що маркетинг у сфері освіти є явищем по-своєму унікальним, якщо розглядати його не лише як наукову та прикладну, але водночас і як навчальну дисципліну. По-перше, це одна з небагатьох навчальних дисциплін, яку можна вивчати на прикладі діяльності самої освітньої установи; по-друге, вона може бути використана для підвищення конкурентоспроможності освітньої установи; по-третє, маркетинг у сфері освіти повинен входити вагомим компонентом у базову підготовку учнів. Показано, що в сучасних умовах швидких змін на ринках праці та освіти, а також зміні усталених парадигм освіти неможливо забезпечити ефективне функціонування освітніх установ без комплексних маркетингових заходів. Специфіка маркетингу у галузі освіти включає в себе частково специфіку послуг як таких, а також специфіку наукових та інтелектуальних послуг. Маркетингова діяльність навчального закладу полягає у створенні вищої порівняно з конкурентами цінності освітніх послуг для споживача, здатного максимально задовольнити його потреби.
Методи формування дослідницької компетентності у майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Галета, Ярослав Володимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich
(ua) Навчання майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін є складним процесом, який вимагає від них не лише засвоєння певних знань і навичок, але й розвитку дослідницької компетентності. Ця стаття присвячена аналізу методів формування дослідницької компетентності у майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін. Вона розглядає різні підходи та стратегії, що застосовуються в освітній практиці для підвищення рівня дослідницьких навичок і вмінь студентів. Аналізуються інноваційні методи, включаючи проектну діяльність, проблемне навчання, практичні вправи та інші форми активного навчання. Зокрема, увага приділяється важливості використання інтерактивних методів, які стимулюють самостійність, творчий підхід до вирішення завдань та розвиток критичного мислення. Аналіз представлених методів допомагає визначити оптимальні стратегії формування дослідницької компетентності у майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін, що може сприяти покращенню якості освіти та підготовці висококваліфікованих фахівців у цій галузі. Реформи, що впроваджені у сфері освіти в Україні, призвели до зміни освітньої парадигми, встановили нові вимоги до якості навчально-виховного процесу та його результатів. Це вимагає від вчителя освоєння нових функцій, засвоєння нового змісту діяльності, а також пошуку та впровадження сучасних методик та технологій навчання. Крім того, необхідна побудова освітнього процесу на основі результатів власної дослідницької діяльності та системної науково-дослідницької роботи учнів. Сучасний вчитель, що реалізує вимоги дослідницької парадигми освіти, має постійно професійно розвиватися, орієнтуючись на освітні потреби учнів. Це означає, що кожен з них має застосовувати методи наукового дослідження для визначення індивідуальних особливостей кожного учня, а також розробляти оптимальні методики навчання на основі аналізу наукової інформації, проектування та експерименту. Завдання Нової української школи передбачає побудову освітнього процесу на основі результатів особистих досліджень. Такі підвищені вимоги до реалізації професійної діяльності вчителя вимагають сформованості у нього дослідницької компетентності. Проблема формування дослідницької компетентності вчителя вже знайшла своє відбиття у багатьох наукових публікаціях. Проте, питання формування дослідницької компетентності вчителя в умовах дослідницької парадигми розвитку освіти, основними ознаками якої є реалізація вчителем індивідуальної дослідницької траєкторії, системне залучення учнів до дослідницької діяльності вивчені недостатньо і потребують додаткового дослідження. (en) The training of future teachers of history and social science disciplines is a complex process that requires them not only to acquire certain knowledge and skills, but also to develop research competence. This article is devoted to the analysis of methods of formation of research competence in future teachers of history and social science disciplines. It examines various approaches and strategies used in educational practice to increase the level of research skills and abilities of students. Innovative methods are analyzed, including project activities, problem-based learning, practical exercises and other forms of active learning. In particular, attention is paid to the importance of using interactive methods that stimulate independence, a creative approach to problem solving, and the development of critical thinking. The analysis of the presented methods helps to determine the optimal strategies for the formation of research competence in future teachers of history and social science disciplines, which can contribute to the improvement of the quality of education and the training of highly qualified specialists in this field. Reforms implemented in the field of education in Ukraine led to a change in the educational paradigm, established new requirements for the quality of the educational process and its results. This requires the teacher to master new functions, master the new content of activities, as well as search for and implement modern teaching methods and technologies. In addition, it is necessary to build an educational process based on the results of one's own research activities and systematic research work of students. A modern teacher who implements the requirements of the research paradigm of education must constantly develop professionally, focusing on the educational needs of students. This means that each of them must apply scientific research methods to determine the individual characteristics of each student, as well as develop optimal teaching methods based on the analysis of scientific information, design and experiment. The task of the New Ukrainian School involves building an educational process based on the results of personal research. Such increased requirements for the implementation of the teacher's professional activity require him to develop research competence. The problem of forming the teacher's research competence has already been reflected in many scientific publications. However, the question of the formation of the teacher's research competence in the conditions of the research paradigm of education development, the main features of which are the implementation of an individual research trajectory by the teacher, the systematic involvement of students in research activities, has not been sufficiently studied and requires additional research.
Особливості адаптації особистості у інформаційному середовищі
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Галета, Ярослав Володимирович
У статті розглянуто характерні риси і суперечливість процесу інформатизації сучасного суспільства, виявлено особливості адаптації особистості до сучасних соціокультурних умов. Зроблено висновок про те, що в умовах розширення інформаційного простору особистість не тільки отримує вільний доступ до інформації, а й стає об’єктом інформаційного впливу.
Особливості самореалізації особистості в інформаційному середовищі навчання
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Галета, Ярослав Володимирович
(uk) В статті здійснена спроба обґрунтування місця і ролі в освітньому просторі різноманітних інформаційних середовищ. Досліджено особливості процессу самореалізації особистості в інформаційному середовищі навчання.
Особливості формування дослідницької компетентності майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін у процесі фахової підготовки
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Галета, Ярослав Володимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich
(ua) Швидкий розвиток високих технологій та поширений доступ до різноманітної інформації ставлять перед людиною вимогу до постійного росту її професійних навичок і мобільності. Протягом свого життя людина змушена постійно підвищувати свою кваліфікацію, оволодівати новими технологіями та навичками, а часом навіть змінювати свою професійну сферу. За думкою експертів, найбільш успішними на ринку праці стануть ті, хто вміє постійно навчатися, критично мислити, ефективно аналізувати ситуації, приймати самостійні та відповідальні рішення, передбачати їх наслідки, а також працювати в команді, спілкуватися в мультикультурному оточенні та мати розуміння сучасних вимог та вмінь. Дослідницька компетентність майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін є ключовим елементом їхньої професійної підготовки у сучасних умовах освітньої системи. Ця стаття ставить за мету розглянути особливості формування дослідницької компетентності у майбутніх вчителів, зокрема у процесі фахової підготовки. Першочерговою задачею є аналіз визначень дослідницької компетентності та її ролі в професійній діяльності вчителя історії та суспільствознавства. Далі розглядаються методи та стратегії формування цієї компетентності під час фахової підготовки, зокрема вивчення теоретичних засад наукових досліджень, практичне застосування здобутих знань у дослідницьких проектах, розвиток аналітичних навичок та критичного мислення. Не менш важливою є участь майбутніх вчителів у наукових заходах, співпраця з досвідченими науковцями та викладачами, а також власний науковий розвиток через публікації та доповіді. Дослідницька компетентність представляє собою сукупність особистісних та професійних якостей фахівця, яка відображає його зацікавленість у наукових дослідженнях, рівень володіння методологією педагогічного аналізу, а також особистісні характеристики дослідника, серед яких інноваційне мислення та здатність до творчої та інноваційної роботи. Усі ці аспекти формування дослідницької компетентності враховують специфіку професійної діяльності вчителів історії та суспільствознавства, а також вимоги сучасного освітнього середовища. Розгляд цих питань допомагає виявити та обґрунтувати оптимальні методи і підходи до підготовки майбутніх вчителів історії та суспільствознавства, що сприяє підвищенню якості їх професійної діяльності та відповідності сучасним вимогам освітньої системи. (en) The rapid development of high technologies and widespread access to a variety of information place a demand on a person for the constant growth of his professional skills and mobility. During his life, a person is forced to constantly improve his qualifications, master new technologies and skills, and sometimes even change his professional field. According to experts, the most successful in the labor market will be those who are able to constantly learn, think critically, effectively analyze situations, make independent and responsible decisions, foresee their consequences, as well as work in a team, communicate in a multicultural environment and have an understanding of modern requirements and skill. The research competence of future teachers of history and social science disciplines is a key element of their professional training in the modern conditions of the educational system. This article aims to consider the peculiarities of the formation of research competence in future teachers, in particular in the process of professional training. The primary task is to analyze the definitions of research competence and its role in the professional activity of a history and social science teacher. Next, the methods and strategies of the formation of this competence during professional training are considered, in particular, the study of the theoretical foundations of scientific research, the practical application of the acquired knowledge in research projects, the development of analytical skills and critical thinking. Equally important is the participation of future teachers in scientific events, cooperation with experienced scientists and teachers, as well as their own scientific development through publications and reports. Research competence is a set of personal and professional qualities of a specialist, which reflects his interest in scientific research, the level of mastery of the methodology of pedagogical analysis, as well as personal characteristics of the researcher, including innovative thinking and the ability to do creative and innovative work. All these aspects of the formation of research competence take into account the specifics of the professional activity of teachers of history and social studies, as well as the requirements of the modern educational environment. Consideration of these issues helps to identify and substantiate the optimal methods and approaches to the training of future teachers of history and social studies, which contributes to the improvement of the quality of their professional activity and compliance with the modern requirements of the educational system.
Розвиток соціальної зрілості майбутнього вчителя
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodimirovich
(uk) Розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя, яка складається з цільового, змістовно-операційного та оцінного компонентів. Визначено педагогічні умови: діалогізація педагогічної взаємодії викладача й студента; організація самостійної діяльності студентів в умовах інформаційно-освітнього середовища; особливості управління педагогічною практикою; залучення студентів до суспільно корисної діяльності; активізація дослідницької діяльності студентів. Результати діагностики рівня розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя за виокремленими критеріями (відповідальність, соціальна спрямованість, активність, здатність до взаємодії, самостійність, здатність до інформаційного саморозвитку) дає підстави стверджувати, що обґрунтовані та реалізовані педагогічні умови є ефективними.
Роль комунікації в умовах оновлення інформаційної культури суспільства
(2023) Галета, Ярослав Володимирович
(ua) У статті розкрито роль комунікації та новітніх засобів комунікації у процесі становлення особистості в інформаційному суспільстві. У дослідженні ми врахували обставину, що саме спілкування також повинне розглядатися як один з різновидів діяльності. Саме у спілкуванні та в процесі його здійснення виявляється людська сутність, через спілкування та за його допомогою людина не тільки стверджує та реалізує себе, але й може більш-менш об’єктивно ідентифікувати себе, вирішувати свої складні життєві проблеми. Вважаємо, що спілкування ніяк не може бути прирівняне ні до передачі повідомлень, ні навіть до обміну повідомленнями (чи інформацією). Показано, що процеси спілкування, взаємодії мають специфіку прояву в умовах збільшення ролі інформаційно - комунікаційних технологій в життєдіяльності людини, а це, в свою чергу, говорить про особливість становлення особистості. Встановлено, що інформаційні технологій надзвичайно розширює можливості людського спілкування, воно внутрішньо не обмежена безпосередньою присутністю індивідуума, бо у неї є багато засобів для перенесення цього інструменту спілкування на найвіддаленіший край світу. Окрім того, цілком можливо, щоб людина спілкувалася з машиною, машина – з людиною і машина – з машиною. Таким чином, виникають нові типи спілкування. Сучасна інформаційна технологія дає можливість людям ефективніше зв'язуватися між собою на великих відстанях. Вона робить доступним для людини величезний світ художніх артефактів і водночас зберігає анонімність користувача. Телекомунікаційні ресурси дозволяють людині бути незалежною від часу і простору. В умовах підключення до розгалужених комп'ютерних мереж вони можуть спілкуватися з людьми в будь-якій точці земної кулі, брати участь в групових дискусіях, телеконференціях. Зміна мислення людей здійснює вплив на їх поведінку, потреби і способи їх задоволення, на увесь спосіб життя індивідів і суспільства в цілому. Ця обставина робить соціально значущою дослідження проблем соціалізації особистості під впливом комп'ютерної техніки. Подальші наукові розвідки потребують розроблення методики вивчення соціальної зрілості особистості та визначення можливостей віртуалізації як нового шляху розвитку особистості. ( en) The article reveals the role of communication and the newest means of communication in the process of personality formation in the information society. In research we took into account a circumstance, that a self commonunication also must be examined as one of varieties of activity. Exactly in a commonunication and human essence appears in the process of his realization, through a commonunication and for his help a man not only asserts and will realize itself but also can more or less objectively identify itself, settle the thorny vital problems. Consider that a commonunication in any way can be equated neither with passing of messages, nor even to the exchange (whether by information) messages. It is shown that the processes of commonunication, co-operation have a specific of display in the conditions of increase of role of informatively-communication technologies in the vital functions of man, and it, in turn, talks about the feature of becoming of personality. It has been established that information technology greatly expands the possibilities of human communication, it is not internally limited by the direct presence of an individual, because it has many means to transfer this tool of communication to the most remote part of the world. In addition, it is quite possible for a person to communicate with a machine, a machine with a person, and a machine with a machine. Thus, new types of communication emerge. Modern information technology makes it possible for people to communicate with each other more effectively over long distances. It makes the vast world of artistic artifacts accessible to a person and at the same time preserves the user's anonymity. Telecommunication resources allow a person to be independent of time and space. In the conditions of connection to extensive computer networks, they can communicate with people in any part of the globe, participate in group discussions, teleconferences. A change in people's thinking has an impact on their behavior, needs and ways of satisfying them, on the entire way of life of individuals and society as a whole. This circumstance makes it socially significant to study the problems of personality socialization under the influence of computer technology. Further scientific investigations require the development of a methodology for studying the social maturity of an individual and determining the possibilities of virtualization as a new way of personal development.
Роль інформаційних потреб у становленні особистості
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Галета, Ярослав Володимирович
У статті розкривається сутність поняття інформаційна потреба. Здійснена спроба визначення її ролі у процесі становлення особистості.
Соціальна зрілість майбутнього вчителя та його професійне становлення
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych
(ua) У статті відображено роль соціальної зрілості майбутнього вчителя як фактор його професійного становлення. Зазначено особливості процесу становлення соціальної зрілості особистості. Акцентовано увагу на внутрішніх та зовнішніх чинниках розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя.
Соціалізація особистості в умовах оновлення інформаційної культури суспільства
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Сьомак, Аліна Володимирівна; Галета, Ярослав Владимирович; Семак, Алина Владимировна; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych; Semak, Alina Vladimirovna
(ua) У сучасних умовах актуальним є з'ясування специфіки соціалізації особистості в умовах віртуалізації соціальних процесів, що відбуваються. Проблематика соціальної віртуальної реальності поступово стає предметом наукових досліджень, але соціалізуючі можливості цієї реальності поки мало аналізуються вченими. У статті звертається увага на те, що при розкритті суті віртуальної реальності, з одного боку, її не можна розуміти занадто вузько, пов'язуючи лише з комп'ютеризацією суспільства, з використанням Інтернету, а з іншої – не слід тлумачити занадто широко й відносити до неї будь-які інновації в різних сферах суспільства. Найбільш конструктивним є пояснення сутності віртуальної реальності через поширення в суспільстві так званих симуляцій процесів і явищ, які можуть бути пов'язані з комп'ютеризацією, а можуть відбуватися і поза нею.
Сучасна освіта в Україні: інтеграція в Європейський освітній простір
(Середняк Т. К., 2023) Галета, Ярослав Володимирович
Творча спадщина В. О. Сухомлинського у контексті викликів воєнного часу
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Савченко, Наталія Сергіївна; Галета, Ярослав Володимирович; Рацул, Анатолій Борисович; Рацул, Олександр Борисович; Філоненко, Оксана Володимирівна; Завітренко, Долорес Жораївна; Дубінка, Микола Михайлович
Теоретичні засади формування цифрової компетентності в контексті інформаційної, бібліотечної та архівної справи
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Галета, Ярослав Володимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich
(ua) У статті розглянуто теоретичні аспекти формування цифрової компетентності майбутніх фахівців в галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Цифрова компетентність є однією з ключових складових професійної підготовки сучасних спеціалістів, адже їхня діяльність значною мірою залежить від уміння ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології. Визначено основні компоненти цифрової компетентності, такі як інформаційна грамотність, здатність до ефективного пошуку, зберігання та обробки інформації, а також навички використання спеціалізованого програмного забезпечення. Проаналізовано сучасні підходи до розвитку цифрової компетентності в освітньому процесі, зокрема через інтеграцію цифрових технологій у навчальні програми та практичні заняття. Окремо розглянуто виклики, пов’язані з впровадженням цифрової освіти, та можливі шляхи їх подолання. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм підготовки бакалаврів в галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи.Цифрова грамотність передбачає здатність розуміти, використовувати та оцінювати інформацію за допомогою цифрових інструментів, а також застосовувати нові знання, отримані в цифровому середовищі. Цифрова компетентність включає : вміння знаходити, аналізувати, обробляти та використовувати інформацію; навички онлайн-комунікації; базові знання програмування для створення програм, що спрощують діловодство; здатність захищати персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої від загроз; а також вміння налаштовувати техніку під свої потреби та вирішувати технічні проблеми. Робота має на меті розробити теоретико-методичні засади для формування цифрової компетентності фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи. На основі аналізу сучасних трендів у розвитку цифрових технологій та вимог до професійної діяльності фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи, запропоновано модель формування цифрової компетентності, яка може бути використана для розробки навчальних програм та курсів підвищення кваліфікації. (en) The article examines the theoretical aspects of the formation of digital competence of future specialists in the field of information, library and archival affairs. Digital competence is one of the key components of the professional training of modern specialists, because their activities largely depend on the ability to effectively use information and communication technologies. The main components of digital competence are defined, such as information literacy, the ability to effectively search, store and process information, as well as skills in using specialized software. Modern approaches to the development of digital competence in the educational process are analyzed, in particular, through the integration of digital technologies into educational programs and practical classes. Challenges related to the implementation of digital education and possible ways to overcome them are considered separately. The results of the research can be used to improve educational programs for bachelors in the field of information, library and archival affairs. Digital literacy involves the ability to understand, use and evaluate information using digital tools, and to apply new knowledge gained in a digital environment. Digital competence includes: the ability to find, analyze, process and use information; online communication skills; basic knowledge of programming to create programs that simplify office management; the ability to protect personal data, information and computer devices from threats; as well as the ability to adjust equipment to your needs and solve technical problems. The aim of the work is to develop theoretical and methodological foundations for the formation of digital competence of specialists in information, library and archival affairs. Based on the analysis of modern trends in the development of digital technologies and the requirements for the professional activity of specialists in information, library and archival affairs, a model of the formation of digital competence is proposed, which can be used for the development of training programs and advanced training courses.
Технологія освітнього маркетингу як напрям управлінської діяльності
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Галета, Ярослав Володимирович; Козленко, Володимир Григорович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich; Kozlenko, Volodymyr Grigorievich
(ua) У статті досліджено актуальні теоретичні та практичні питання маркетингу освітніх послуг та інноваційні підходи до просування освітніх послуг. Проаналізовано передовий досвід просування освітніх послуг в різних країнах. Особливу увагу приділено застосуванню інноваційних інструментів маркетингу на ринку освітніх послуг – цифрового маркетингу та маркетингу партнерських стосунків, а також інтернаціоналізації освіти. Розглянуто питання підвищення якості освітніх.