Михида, Сергій ПавловичMykhyda, Serhii2016-06-302016-06-302015Михида С. П. Іронічно-саркастичне Intermezzo: В. Винниченко і М. Коцюбинський на лоні природи / Сергій Павлович Михида // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (літературознавство) / ред. О. А. Семенюк [та ін.]. – Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – Вип. 142. – С. 146-149.https://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/1587(uk) У статті розглядаються дві художні версії антиурбаністичноїестетики: перша – проникнута пафосом захопленняпсихорелаксаційним потенціалом сільської ідилії в «Intermezzo» М. Коцюбинського, друга –наповнена енергією спротиву животворній силі природи, сповненої жагою до життя, барвами, рухом, звуками. Осмислюється проблема літературних впливів, запозичень, алюзій, ремінісценцій, інтертекстуальності. Особлива увага надається проблемі пародіювання. Психопоетикальний підхід уможливлює визначення джерел іронії і вплив особистого ставлення до візаві на художність.Досліджується сутність псевдопатріотизму, псевдонародності, псевдоелітарності. Іронічно-саркастичне ставлення В. Винниченка до своїх попередників та сучасників засвідчене у листах до Є. Чикаленка та в художніх творах, зокрема, вже у першому друкованому оповіданні «Сила і краса», де письменник відверто кепкує над творчою манерою, особливостями підходу до образотворення в цілому, до створення психологічного портрета в реалістичному дискурсі, демонструючи натомість, власне бачення нової поетики. В оповіданні «На лоні природи» його іронія переростає в сарказм на рівні мікро- й макрообразівта пафосу, який пронизує новелу «Intermezzo» М. Коцюбинського. Під пером сатирика служіння окремих «патріотів» громаді спростовується й набуває відвертих ознак несправжності. Майстерність пародіювання при уважному прочитанні обох творів створює ілюзію перевернутого дзеркала, паралельної реальності, в якій живуть ті, хто позиціонує себе елітою нації. У цьому сенсі стаття набуває актуальності не лише на рівні літературознавчому, але й суспільно-політичному.(en) The article deals with artistic variants of anti-urban esthetics: the first one is infused with pathos of admiring of psycho relaxing potential in the rural idyll «Intermezzo» by M. Kotsyubynskiy, the second is full of life-giving energy of resistance to the force of nature, full of colors, movement, sounds and thirst for life. The problem of literary impacts, borrowings, allusions, reminiscences and intertextuality has been considered. Particular attention is paid to the problem of parody. Psycho-poetic approach enables identification of the sources of irony and personal relationship influence on artistic counterpart. The essence of pseudo-patriotism, pseudo-nationalism, pseudoelitism is investigated. Ironically sarcastic attitude of V. Vynnychenko to his predecessors and contemporaries has been attested in the letters to Ye. Chykalenko and works of art, particularly in the first printed story «Power and Beauty» (where the writer openly teases the creative manner and peculiarities in the approach of imageforming and creating a psychological portrait in the realistic discourse) demonstrating instead, his own vision of a new poetics. I n the story «Close to nature» his irony turns into sarcasm (at micro and macroimages) and pathos that penetrates the novel «Intermezzo» by M. Kotsyubinsky. Under the hand of the satirist, some «patriots»' service to the community is refuted and gets point-blank signs of unnaturalness. Under a careful reading of both works the skill of parody creates the illusion of inverted mirror or a parallel reality in which live those who position themselves as elite of the nation. I n this sense, the article takes relevance not only in literary but in social and political context as well.ukінтертекстуальністьіроніяприродністьпсевдопатріотизмімпресіонізмintercontexualityironynaturalnesspseudo-patriotismimpressionismArticle