Кирилюк, Ольга Леонідівна2023-06-132023-06-132019Кирилюк О. Л. Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни / Ольга Леонідівна Кирилюк // Закарпатські філологічні студії. – 2019. - № 12. – с. 29–34. URL: http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/12/7.pdf doi:10.32782/tps2663-4880/2019.12.5https://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4839(ua) У статті досліджено структуру асоціативно-семантичної мікрогрупи “назва конфлікту” в контексті інформаційної війни, пов'язаної з подіями на Донбасі. Зазначено, що збройний конфлікт в Україні не тільки кардинально змінив суспільно-політичне життя, а й суттєво вплинув на лексичний склад мови й індивідуальний словник мовців зокрема. За допомогою асоціативно-семантичного моделювання встановлено низку асоціативно-семантичних рядів (АСР) у межах мікрогрупи. Проаналізовано мотиви добору певних лексичних одиниць на позначення подій, явищ, процесів, пов'язаних із ситуацією на Сході України. Встановлено відмінність добору слів залежно від офіційних та неофіційних повідомлень представників органів державної влади. Також з’ясовано найбільш поширені номени, характерні для розмовного дискурсу. Згруповано та проаналізовано лексеми обох наративів сторін-учасників конфлікту — російського та українського. Визначено, що обидва наративи сформовані за допомогою однакових стрижневих слів “війна”, “конфлікт”, “операція”, однак відмінними є особливості сполучуваності цих лексем з іншими номінативними одиницями. У результаті вивчення українського інформаційного поля виділено асоціативно-семантичні ряди на позначення конфлікту на Донбасі з такими висхідними лексемами: “війна”, “конфлікт”, “агресія”, “протистояння”, “операція”, “АТО”, “ООС”, “вторгнення”, “зіткнення” та ін. Поруч із лексемами на позначення конфлікту розглянуто номени, об'єднані в мікрогрупу “характер війни”, оскільки в суспільному дискурсі вони визначають ставлення громадськості до подій на Донбасі. Найбільш поширеними характеристиками війни є такі епітети: “національно-визвольнаˮ, “обороннаˮ, “незрозумілаˮ, “дивнаˮ, “неоголошенаˮ, “російсько-українська“, “гібриднаˮ, “ідеологічнаˮ. У межах російського наративу переважає добір лексем, які покликані в суспільному дискурсі перекласти відповідальність за агресію з Росії на Україну і звузити масштаб конфлікту виключно до внутрішньоукраїнських подій.(en) The paper investigates the structure of the associative-semantic microgroup “name conflict” in the context of the information war associated with the Donbas hostilities. It is noted that the armed conflict in Ukraine significantly influenced the lexical structure of the language and the individual vocabulary of the speakers in particular. A number of associative-semantic rows (ASRs) are established within the microgroup by means of associative-semantic modelling. The motives of selecting certain lexical units with denotation of events, phenomena and processes related to the situation in the East of Ukraine are analyzed. The difference between the selection of words depending on the official and unofficial messages of the representatives of the state authorities are found out. Also the most typical names for spoken discourse are defined. The lexemes of both narrations of the parties to the conflict – Russian and Ukrainian are grouped and analyzed. It is determined that both narrations are formed using the same dominant words “war”, “conflict”, “operation”, but the peculiarities of the compatibility of these lexemes with other nominative units are different. As a result of the study of the Ukrainian information field, the associative-semantic rows are singled out to mark the Donbas conflict with the following ascending lexemes: “war”, “conflict”, “aggression”, “confrontation”, “operation”, “ATO” (Anti-Terrorist Operation), “JFO” (Joint Forces Operation), “invasion”, “collision”, and others. Along with the lexemes of conflict designation, the names combined into the microgroup “character of the war” are considered, as in public discourse they determine the public’s attitude to the Donbas events. The most common characteristics of the war are the following epithets: “national liberation”, “defensive”, “incomprehensible”, “strange” “unannounced”, “Russian-Ukrainian”, “hybrid”, “ideological”. Within the Russian narration, the selection of lexemes prevails in the public discourse to shift the responsibility of aggression from Russia to Ukraine and narrow the scope of the conflict exclusively to the domestic events.ukаксіологіяасоціативно-семантичне полеасоціативно-семантична група / мікрогрупапарадигматичні й синтагматичні відношеннярефлексемаparadigmatic and syntagmatic relationsreflexemeaxiologyassociative-semantic group / microgroupassociative-semantic fieldArticle