Гундерук, Олександра ОлександрівнаФенько, Наталія МиколаївнаБегер, І. В.2025-05-122024https://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/5877Гундерук О. О. Мова ворожнечі в сучасній журналістиці : регіональний вимір / Наталія Миколаївна Фенько, Олександра Олександрівна Гундерук, І. В. Бегер. - Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Журналістика. - 2024. - Т. 36 (75). - №1. - Ч. 2. - С. 272–276. URL: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.1.2/43У статті досліджується мова ворожнечі в сучасних журналістських матеріалах та зміни в її трактуванні під час війни. Акцент робиться саме на локальних медіа, які не підлягають регулярному моніторингу. Аналіз останніх досліджень проявів мови ворожнечі в журналістиці демонструє ситуа- цію, коли стало неможливим уникнути мови ворожнечі в журналістських матеріалах. Наразі мова ворожнечі постає своєрідним маркером внутрішньої мобілізації суспільства, і медіа не можуть не реагувати на цей потужний суспільний запит. Об᾿єктом вивчення стали публі- кації кропивницьких онлайн-видань «Медіапортал DOZOR», «Центральноукраїнське бюро новин (CBN)», «Златопіль» за вересень-листопад 2024 року. Пропонується моніторинг локальних медіа за такими критеріями: наявність редакційної політики з прописаними етичними стандартами та принципами; присутність мови ворож- нечі в заголовках публікацій; присутність мови ворожнечі в текстах новин. Актуалізується думка, що мова ворожнечі під час війни набуває іншого підходу в трактуванні. Мова ворож- нечі виконує роль соціального запобіжника негативним проявам високої потужності серед широких народних мас, знімає напруження, мобілізує громадян для протидії ворогу. Доводиться, що в локальних медіа спостерігається певний відсоток журналістських матеріалів з мовою ворожнечі. Це передусім субʼєктивне висвітлення подій та їх учасників. Новотвори мови ворожнечі, повʼязані з війною, провокують негативне ставлення до окремих груп людей, що призводить до небажаної поляризації суспільства. Використання подібних висловлювань та оцінок вказує на недотримання стандартів журналістики. Відсутність редакційної політики в локальних медіа сприяє появі мови ворожнечі в жур- налістських матеріалах. В цьому напрямку треба консолідовано працювати і медійникам, і медіаекспертам. Редакційна політика видання – це перший крок до усвідомленого підходу в публікації матеріалів за професійними стандартами журналістики.ukArticle