Долгіх, Ярослав ВікторовичDolhikh, Y. V.2025-06-042025https://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/5914Долгіх Я. В. Підготовка майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності в процесі фахової підготовки : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спец. 011 – Освітні, педагогічні науки / Ярослав Вікторович Долгіх. - Кропивницький, 2025. - 317 с.(ua) Дисертацію присвячено теоретичному осмисленню та практичному провадженню нових орієнтирів підготовки фахівців-музикантів у закладах фахової академічної музичної освіти (ФАМО) України. Подібні вказівники вбачаються в обов’язковій синхронізації освітнього процесу з мистецькими та суспільними процесами в сучасному соціумі. Це обумовлює розгляд музичної освіти крізь призму соціокультурної діяльності. Актуальність обраної теми зумовлюється тим, що у XXI столітті соціальні перетворення змінили суспільний контекст функціонування академічної музики та практики фахівців-музикантів. Нові музично-культурні стандарти, принципи творчості, канали комунікації породили ситуацію, за якої в освітній концепції ФАМО розкрилися умовності та віртуальності. Однак, попри вагомість проблеми співвідношення академічної музичної освіти та соціуму, в українському музично-педагогічному дискурсі прецеденти її вирішення не є систематичними. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше запропоновано теоретико-методологічні основи підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності; здійснено розгляд сфери фахової академічної музичної освіти крізь призму інституційного підходу соціології; теоретично обґрунтовано плюралістичний погляд на сучасне соціокультурне середовище та місце музичного мистецтва в ньому; запропоновано визначення поняття «соціокультурна діяльність фахівців музичного мистецтва», номіновано компоненти, рівні та виміри цього явища; доведено зв’язок між сучасною соціокультурною ситуацією та психологічними, когнітивними, практичними вимірами навчання студентів, а також принципами організації освітнього процесу ФАМО; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-функціональну модель підготовки фахівця-музиканта до соціокультурної діяльності; визначено організаційно-педагогічні умови підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності, запропоновано критерії, показники та рівні готовності до цієї практики. Набули подальшого розвитку дослідження соціологічної природи музичної освіти; застосування теорії соціокультурної діяльності у міждисциплінарному полі; вивчення музичної освіти та практики крізь призму теорії музичної самоідентифікації, концепції плюралізму еліт, праксиальної концепції музичної творчості на навчання, концепції інтонаційного образу світу; вивчення принципів професійної підготовки фахівців-музикантів; розробка методологічних основ формування соціокультурної компетентності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. У першому розділі обґрунтовуються теоретичні основи підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності. Він складається з трьох підрозділів, кожен з яких висвітлює певну сторону явища, що досліджується. ФАМО розглядається крізь призму інституційного підходу соціології. Це дозволяє визначити три виміри її суспільного буття. Так, її функціональне призначення пов’язується з трансляцією нормативних установок, породжених академічним музичним мистецтвом (письмова природа музичної творчості, домінування комунікативної моделі концертного виступу, акцент на автономному характері музикування, орієнтація на створення унікального артефакту творчості, переконання щодо елітарності музичного мистецтва). Констатується, що трансляція цих норм забезпечується статусно-рольовою системою соціального інституту ФАМО, що включає ієрархічно диференційованих акторів, об'єднаних колективною інтенціональністю та розділених за статусними функціями. Визначається, що ФАМО як соціальна практика орієнтується на задоволення потреб індивідів та суспільства (сприяння музичній та професійній соціалізації, музично-естетичне виховання, забезпечення соціальної мобільності). Досліджується сучасна соціокультурна ситуація як контекст ФАМО та професійної діяльності музикантів. Здійснюється порівняння академічного музичного мистецтва та неакадемічних інтонаційних практик (фольклор та музика менестрельного типу) у площині ціннісно-світоглядних орієнтирів з метою визначення актуальних викликів музичної освіти. Аналіз та порівняння різних музичних практик за параметрами фіксації музичного твору, комунікативних основ музикування, автономності творчості, субкультурного домінування, мистецького ґатунку дозволяє дійти двох висновків. З одного боку, наголошується на ціннісній унікальності неакадемічних музичних практик, які домінують у соціокультурному середовищі сучасності. З іншого ж, констатовано потребу в переосмисленні освітньої концепції ФАМО, нормативні установки якої формують штучне середовище діяльності фахівців-музикантів. На підставі означеного визначається мета освітнього процесу, яка полягає у підготовці музикантів до соціокультурної діяльності. Музична практика фахівців музичного мистецтва досліджується крізь призму теорії соціокультурної діяльності. Констатується, що соціокультурна діяльність фахівців-музикантів спрямовується на забезпечення культурної динаміки та відбувається за принципами соціокультурної комунікації. Визначається, що її підґрунтям слугує музично-культурний досвід, втілений у комплексі музично-матеріальних, духовних, загальних та нормативних музичних цінностей. Наголошується, що соціокультурна комунікація є перемінною і має чотири комунікативно-функціональні проєкції – соціалізаційну, ресоціалізаційну, рецептивно-асиміляційну та рецептивно-акультураційну. Означені проєкції соціокультурної комунікації пов’язуються з кількома функціональними вимірами творчості: креативно-продуктивним, аналітично-критичним, педагогічним, виміром забезпечення. Означені координати соціокультурної діяльності професіоналів-музикантів запропоновано взяти за основу фахової підготовки музикантів. У другому розділі пропонується стратегія підготовки академічних музикантів до соціокультурної діяльності, втілена у певних організаційно-педагогічних умовах. Пропонується структурно-функціональна модель підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності. За її основу взято категорію соціокультурної компетентності, що свідчить про готовність здобувача до соціокультурної діяльності. Процес її формування визначається як динамічна організація, що містить мотиваційний, когнітивний та операційний складники. У моделі виокремлюється цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-змістовний та діагностико-результативного блоки. У межах організаційно-змістовного сегмента моделі підготовки здобувачів акцентується на трьох організаційно-педагогічних умовах. Обґрунтовується педагогічна умова, пов’язана з мотивацією здобувачів освіти шляхом сприяння формуванню музичної ідентичності. Вказується, що вона синхронізується з мотиваційним компонентом готовності та втілюється у ряді освітніх установок: позиціювання здобувачів як особистостей, музичні інтереси яких є унікальними та неповторними; визнання значущості процесу музичної самосоціалізації студентів; організація освітнього процесу в орієнтації на задоволення базових психологічних потреб здобувачів у компетентності, спорідненості та автономності; оновлення освітнього середовища шляхом його структурування, створення атмосфери теплого та чуйного ставлення, підтримки автономії; організація спонукання студентів шляхом формування внутрішньої мотивації шляхом контекстуалізації та персоналізації навчання, а також забезпечення свободи вибору. Досліджується організаційно-педагогічна умова, що пов’язується з когнітивним компонентом готовності до соціокультурної діяльності та орієнтується на розвиток критичного мислення. Значущість критичного мислення для соціокультурної діяльності музикантів обґрунтовано через апеляцію до концепції сучасної мистецької еліти. Визначається, що виховання критичного мислення потребує конструювання особливого освітнього середовища, якому притаманні атмосфера когнітивного виклику, моделювання поліконтекстуальних координат навчання та оцінювання процесуальності мислення. Формування навичок критичної розумової активності синхронізується з композиторською, виконавською, слухацькою та музично-теоретичною проєкціями, що об'єднуються приматом слухацького сприйняття. Розглядається організаційно-педагогічна умова, пов’язана з організацією навчального процесу за принципами праксиальної концепції музичної освіти, що пов’язується з операційним компонентом підготовки фахівців-музикантів. З’ясовано, що ключовими установками цієї освітньої моделі є визнання мультикультурної природи музичного середовища, розуміння музичної творчості як цілеспрямованої музичної діяльності, акцент на її прагматичній орієнтації. Констатується, що реалізація подібної моделі музичної освіти пов'язується з трьома вимірами навчальної роботи, до яких відносяться формування професійної музично-культурної всеїдності, забезпечення досвіду оперування різними методами музичної творчості, формування ринкової компетентності здобувачів. Третій розділ присвячується експериментальній перевірці педагогічних умов формування підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності. Подаються результати дослідно-експериментальної роботи, що проходила впродовж 2021–2023 років за участю студентів та викладачів Кропивницького музичного фахового коледжу, Хмельницького музичного фахового коледжу ім. В. Заремби, Ужгородського музичного фахового коледжу імені Дезидерія Задора. Її результати демонструють дієвість запропонованих організаційно-педагогічних умов та методів yавчання. Подаються результати констатувального етапу експерименту, що вказують на середній рівень готовності студентів обох груп до соціокультурної діяльності. Розглядаються методичні засади формувального етапу експерименту, що відбувався у межах предметів «Сольфеджіо», «Теорія музики» та «Гармонія». Визначається, що втілення організаційно-педагогічних умов, доцільно здійснювати через: оновлення навчального матеріалу дисциплін із впровадженням в освітній процес зразків з неакадемічних музичних практик; модернізацію методики викладання музично-теоретичних дисциплін, у якій використовуються традиційні форми роботи рівнозначно з методами, що відповідають специфіці неакадемічних музичних практик; впровадження методів проблемного навчання, які мають меті сформувати навички критичного мислення; використання проєктної технології навчання, спрямованої на розвиток навичок практичної діяльності фахівців-музикантів Здійснюється інтерпретація результатів узагальнювального етапу дослідження, що вказує на якісну та кількісну відмінність між експериментальною так контрольною групами за параметрами сформованості компонентів готовності до соціокультурної діяльності. Матеріали роботи можуть використовуватися для подальшого наукового осмислення шляхів актуалізації освітнього процесу ФАМО та трансформації процесу підготовки музикантів сфери академічної музики. На отримані результати дослідження можна спиратися при розробці освітніх програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм, а також при укладанні спецкурсів для закладів передвищої та вищої музичної освіти. Теоретичні та практичні здобутки дисертації можна застосовувати в навчальних курсах з педагогіки та методики в музичних коледжах, мистецьких факультетах університетів, музичних академіях. (en) The dissertation is dedicated to the theoretical understanding and practical implementation of new guidelines for the professional musicians training in Ukrainian professional academic musical education (PAME) institutions. Such guidelines are associated with the mandatory synchronization between the educational process and artistic and social processes in modern society. This determines the consideration of music education through the prism of socio-cultural activity. The relevance of the dissertation subject is determined by the social transformations of the 21st century, which changed the social context of the functioning of academic music and the practice of professional musicians. New musical and cultural standards, principles of creativity, and communication channels created a situation in which the conventionalities and virtualities of the PAME educational concept were revealed. However, despite the seriousness of the problem of the relationship between academic music education and society, there are no systematic cases of its solution in Ukrainian music and pedagogical discourse. The scientific novelty of the dissertation consists in highlighting the theoretical and methodological foundations of preparing a future specialist in musical art for socio-cultural activities for the very first time; the field of professional academic music education was considered through the prism of the institutional approach of sociology; a pluralistic view of the modern socio-cultural environment and the place of musical art in it was theoretically substantiated; a definition of the concept of “socio-cultural activity of musical art specialists” was proposed, the components, levels and dimensions of this phenomenon were named; the connection between the modern socio-cultural situation and the psychological, cognitive, practical dimensions of student learning, and the educational process of PAME is proven; the structural-functional model of training a musical art specialists for socio-cultural activity is theoretically grounded and experimentally verified; the organizational and pedagogical conditions of training of future specialist in musical art for socio-cultural activity are defined, the criteria, indicators and levels of readiness for this practice are proposed. These topics gained further development: research of the sociological nature of music education; application of the theory of sociocultural activity in the interdisciplinary field; music education and musical practice research through the theory of musical self-identification, the concept of pluralism of elites, and the praxial concept of musical creativity for learning, the intonation image of the world concept; studying the principles of professional training of musicians; developing the methodological bases for the formation of future musical art professionals sociocultural competence. The work consists of an introduction, three chapters and conclusions. In the first chapter, the theoretical foundations for preparing a future specialist in musical art for socio-cultural activity are substantiated. The first section consists of three subsections that consider aspects of the phenomenon. PAME is considered through the prism of the institutional approach of sociology. This made it possible to define three dimensions of her social existence. Its functional purpose is connected with the transmission of normative attitudes generated by academic musical art (the written nature of musical creativity, the dominance of the communicative model of concert performance, emphasis on the autonomous nature of music-making, orientation towards the creation of a unique artifact, beliefs about the elitism of musical art). It was established that the translation of normative attitudes is ensured by the status and role system of the PAME as a social institution. It includes hierarchically differentiated actors united by collective intentionality and divided by status functions. Furthermore, it was determined that FAMO as a social practice is oriented towards meeting the needs of individuals and society (promoting musical and professional socialization, musical and aesthetic education, and ensuring social mobility). The modern socio-cultural situation as a context of PAME and the professional activity of musicians is studied. In order to determine the actual challenges of music education, a comparison of academic musical art and non-academic intonation practices (folklore and minstrel music) is made from the point of view of worldview and value orientations. The analysis and comparison of different musical practices according to the parameters of fixation of a musical work, communicative foundations of music making, autonomy of creativity, subcultural dominance, and artistic quality allows us to reach two conclusions. First, non-academic musical practices that dominate the socio-cultural environment of today have valuable uniqueness. Secondly, there is a need to rethink the educational concept of PAME, the normative settings of which form an artificial environment for the activity of professional musicians. On this basis, the goal of the educational process is determined: it consists of preparing musicians for socio-cultural activity. The musical practice of musical art specialists was studied from the standpoint of socio-cultural activity. It is stated that the socio-cultural activity of professional musicians is aimed at ensuring cultural dynamics and takes place according to the principles of socio-cultural communication. Musical and cultural experience embodied in a complex of material, spiritual, general and normative musical values is defined as the foundation of socio-cultural communication. It was determined that sociocultural communication is variable and has four functional projections: socialization, resocialization, receptive-assimilation and receptive-acculturation. These projections are associated with several functional dimensions of creativity: creative-productive, analytical-critical, pedagogical, and supportive. The specified coordinates of the socio-cultural activit y of professional musicians were chosen as the basis for the professional training of musicians. The second chapter offers a strategy of academic musicians training for socio-cultural activity. It is embodied in certain organizational and pedagogical conditions. A structural-functional model of training a future specialist in musical art for socio-cultural activities is proposed. It is based on the concept of socio-cultural competence, which indicates the applicant's readiness for socio-cultural activity. The process of its formation is defined as a dynamic model containing motivational, cognitive and operational components. Target, methodological, organizational, and resultative blocks are singled out in the model. Within the organizational and content segments of this model, three organizational and pedagogical conditions are defined. The first pedagogical condition related to the students' motivation through the formation of musical identity is substantiated. It is consistent with the motivational component of readiness and is embodied in a number of educational settings: positioning students as individuals with unique musical interests; recognition of the importance of the process of musical self-socialization of students; organization of the educational process aimed at meeting the basic psychological needs of students (competence, relatedness and autonomy); updating the educational environment by structuring it, creating an atmosphere of warm and sensitive attitude, supporting autonomy; organization of motivating students by forming internal motivation through contextualization, personalization of learning, and ensuring freedom of choice. The second pedagogical condition, focused on the development of critical thinking and related to the cognitive component of readiness for socio-cultural activity, was studied. The significance of musicians' critical thinking is substantiated by the concept of the modern artistic elite. It was determined that the development of critical thinking requires the construction of a special educational environment characterized by an atmosphere of cognitive challenge, simulation of polycontextual learning conditions, and assessment of procedural thinking. The formation of critical mental activity skills is synchronized with compositional, performing, listening and music-theoretical dimensions, united by the primacy of listening perception. The third pedagogical condition, which consists of the organization of the educational process according to the principles of the praxial concept of music education, is considered. It is related to the operational component of professional musician training. It was found that the key principles of such an educational model are the recognition of the multicultural nature of the musical environment, the understanding of musical creativity as a purposeful musical activity, and an emphasis on the pragmatic orientation of music making. Furthermore, it is noted that the implementation of such a model of musical education is possible by combining three dimensions of education: the formation of professional musical omnivorousness, the providing experience of various methods of musical creativity, and the formation of market competence of students. The third chapter is devoted to the experimental verification of the pedagogical conditions for training of a future musical art specialist for sociocultural activity. The experiment was conducted during the 2021–2023 years among students of the Kropyvnytskyi Music Applied College, Vladyslav Zaremba Khmelnytskyi Professional Music College, Uzhhorod D. Zador Musical Professional College. Its results allow us to state the effectiveness of the implemented pedagogical conditions and methods. The results of the ascertainment stage of the experiment are presented; they indicate the average level of readiness of students in both groups for socio-cultural activities. The methodical principles of the formative experiment that took place within the solfeggio, music theory, and harmony disciplines are considered. It is determined that the implementation of pedagogical conditions should be carried out through: updating the educational material of the disciplines by introducing samples from non-academic musical practices; modernization of methods of teaching music-theoretical disciplines by using forms of music making from non-academic musical practices equivalent to traditional ones; implementation of problem-based learning methods for the purpose of forming critical thinking; and the use of project-based learning technology for the development of musicians’ practical skills. The results of the generalization stage of the research are interpreted. They indicate a qualitative and quantitative difference between the experimental and control groups in parameters of readiness for sociocultural activities. The material of the dissertation can be used for further scientific understanding of the process of PAME actualization and transformation of the training of academic musicians. The obtained results of the research can be relied upon when developing educational programs, work curricula, and special courses for institutions of pre-higher and higher music education. The theoretical and practical achievements of the dissertation can be applied in educational courses on pedagogy and methodology in music colleges, art faculties of universities, and music academies.ukмузична освітапідготовка фахівця музичного мистецтвасоціокультурна діяльністьсучасне соціокультурне середовищесоціальний інститутмузична ідентичністьмузично-теоретичні дисциплінихаотична інтонаційна багатоукладністьмузичні цінностісоціокультурна комунікаціяпраксиальна музична освітакритичне мисленняmusical educationtraining of a musical art specialistsocio-cultural activitymodern socio-cultural environmentsocial institutionmusical identitymusic theory disciplineschaotically intonationally polypatternitymusical valuessocio-cultural communicationpraxical musical educationcritical thinkingDissertation