Черкасов, Володимир ФедоровичCherkasov, Volodimer FedorovichЧеркасов, Владимир Федорович2018-06-082018-06-082018Черкасов В. Ф. Організаційно-педагогічні умови розвитку художньо-естетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва / Володимир Федорович Черкасов // Наукові записки ЦДПУ. Серія: Педагогічні науки = Research Bulletin. Series: Pedagogical Sciences/ ред. кол.: В. Ф. Черкасов [та ін.]. – Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018. – Вип. 161. – С. 44-48.https://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/2884(ua)У статті автором обґрунтовано сутність дефініцій «організаційно-педагогічні умови», «художньоестетичний смак», «майбутній фахівець образотворчого мистецтва», визначено, теоретично обґрунтувано, запроваджено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, які уможливлюють розвиток художньо-естетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва й ефективно впливають на підвищення якості професійної підготовки, реалізацію вимог художньо-інтелектуального розвитку та творчого удосконалення в мистецькій галузі. До організаційно-педагогічних умов розвитку художньоестетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва автором виокремлено наступні блоки: теоретичний блок, організаційний блок, методологічно-цільовий блок, змістовно-процесуальний блок, результативний блок. Реалізація організаційно-педагогічних умов здійснюється на засадах культурологічного, мистецтвознавчого, герменевтичного, системного, гуманістичного, компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, аксіологічного, дослідницько-зорієнтованого, модульного, контекстного підходів. Крім того, на основі наступних принципів: гуманізації, науковості, системності й послідовності, наступності, міжпредметності, вибору індивідуальної освітньої траєкторії, стабільності та динамічності, циклічності, усвідомленої перспективи. До того ж на формування організаційного, мотиваційного, мотиваційно-ціннісного, мотиваційно-цільового, полімотиваційного, ціннісно-орієнтаційного, інтелектуально-пізнавального, когнітивно-інтелектуального, координуючого, комунікативного, особистісного, світоглядного, рефлексивного, гедоністичного, знаннєвого та практично-діяльнісного критеріїв. Реалізація організаційно-педагогічних умов здійснюється поетапно, на підготовчому, відтворювальнотворчому, базовому, практично-технологічному, корекційно-розвивальному та конструктивно-творчому етапах дослідження. Обмотивовано, що фективним інструментом розвитку художньо-естетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва може бути самостійна робота студентів із впровадження електронного портфоліо.(ru) В статье автором обосновано сущность дефиниций «организационно-педагогические условия», «художественно-эстетический вкус», «будущий учитель изобразительного искусства», внедрено и экспериментально проверено организационно-педагогические условия, которые способствовали развитию художественно-эстетического вкуса будущих учителей изобразительного искусства и эффективно повлияли на повышение качества профессиональной подготовки, реализацию требований художественно- интеллектуального развития и творческого усовершенствования в художественном образовании. К организационно-педагогическим условиям развития художественно-эстетического вкуса будущих учителей изобразительного искусства автором выделены следующие блоки: теоретический, организационный, методологично-целевой, содержательно-процесуальный, результативный. Реализация организационно-педагогических условий осуществляется на основе культурологичного, искусствоведческого, герменевтического, системного, гуманистического, компетентносного, личностно ориентированного, деятельностного, аксиологического, исследовательско-ориентированного, модульного, контекстного подходов. Кроме того, на основе следующих принципов: гуманизации, научности, системности и последовательности, наступности, межпредметности, выбора индивидуальной траектории, стабильности и динамичности, цикличности, осознанной перспективы. К тому же на формирование организационного, мотивационного, мотиваційно-ціннісного, мотиваційно-цільового, полімотиваційного, ціннісно-ориентационного, интеллектуально-познавательного, когнитивно-интеллектуального, координирующего, комуникативного, личностного, мировоззренческого, рефлексивного, гедонистического та практично-деятельного критэриев. Реализация организационно-педагогических условий осуществляется поэтапно, на подготовительном, творческом, базовом, практически-технологическом, коррекционно-развивательном и конструктивно- творческом этапах исследования. Доведено, что эффективным инструментом развития художественно- эстетического вкуса будущих учителей изобразительного искусства может быть самостоятельная работа студентов по внедрению электронного портфолио.(en) In the article the author substantiates the essence of the definitions of «artistic and aesthetic taste», «future specialist of fine arts», «professional-oriented disciplines» in artistic education, substantiates the structural and functional model of the formation of artistic and aesthetic taste of future specialists of fine arts aimed at improving the quality of professional training , implementation of the requirements of artistic and intellectual development and creative improvement in the artistic industry. In the structural and functional model of development of the artistic and aesthetic taste of future specialists in the fine arts in the process of studying professionally oriented disciplines, the author distinguishes the following blocks: the theoretical unit, organizational unit, methodological block, and the result block. The author presents the levels of development of the artistic and aesthetic taste of future specialists in the fine arts in the process of studying professionally oriented disciplines (high, medium, low). Among the components offered are: poly-motivational, cognitive-intellectual, hedonistic, reflexive. The development of the artistic and aesthetic taste of future specialists in the fine arts in the process of studying professionally oriented disciplines should be studied according to the following criteria, namely: motivational-value, target, knowledge, operational-activity, reflexiveappraisal. The effectiveness of the implementation of the model was provided by such forms of work as master classes, workshops of plener painting, workshops of glass painting, pastel painting, masterpieces of engraving, workshops of sculptures, training of still life of a gouache, creation of a copy of the work of the master. Consequently, the problem of the development of the artistic and aesthetic taste of future specialists in the fine arts in the process of studying professionally oriented disciplines is relevant and timely. The development and implementation of a structural and functional model for the development of the artistic and aesthetic taste of future specialists in fine arts will enable the formation of the teacher's mastery of fine arts, and will positively influence the formation of spiritual values. The prospects for further scientific research are conditioned by the development of new technologies for influencing the development of the artistic and aesthetic taste of future specialists in fine arts, the formation of intellectual and artistic abilities and human and professional qualities.ukорганізаційно-педагогічні умовихудожньо-естетичне вихованняхудожньо-естетичний смакфахівці образотворчого мистецтвапідходипринципикритеріїетапи дослідженняпортфоліоорганизационно-педагогические условияхудожественно-эстетическое воспитаниехудожественно-эстетический вкусучителя изобразительного эискусстваподходыпринцыпыкритерииетапы исследованияпортфолиоartistic and aesthetic educationartistic and aesthetic tastespecialists in fine artsprofessionaloriented disciplinesstructural-functional model of formation of artistic and aesthetic taste of future specialists in fine artsArticle