Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
6 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Вплив освітньої автономії на якість освіти (на прикладі німецьких початкових училищ півдня України кінця ХІХ - початку ХХ ст.)(2023) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Абрамова, Оксана Віталіївна; Vdovenko, V.; Abramova, O.(ua) На основі архівних джерел автори зробили спробу дослідити вплив автономії німецьких початкових училищ півдня України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) на якість освіти. Перші німецькі переселенці мали досить широкі права й користувалися прихильністю імперської влади. Вони прагнули, з одного боку, до збереження своєї ідентичності, національної, культурної й общинної автономії, певного дистанціювання від органів місцевої влади, а з іншого – до участі в житті нової батьківщини. Автори стверджують, що саме через те, що німецькі поселенці тривалий час мали значну адміністративну, релігійну, в тому числі й освітню, автономію, це позитивно вплинуло на якість їхньої початкової ланки освіти. Німецькі поселенці зуміли створити широку мережу початкових шкіл, якою охопили майже всіх дітей. Також позитивно вплинув на рівень писемності серед німців збільшений термін навчання (6-7 років). Автори статті зазначають, що навчання в тогочасних німецьких школах було змішаним і охоплювало як хлопчиків так і дівчат. За цим показником рівень охоплення початковою освітою дівчат у німецьких колоніях був набагато вищим, ніж у інших національностей. Німецькі колоністські громади усвідомлювали важливість початкового всеобучу для німецьких дітей, тому вкладали значні кошти у розвиток та функціонування своїх початкових шкіл. Також установлено, що вчителі німецьких початкових училищ мали можливість більшість предметів викладати рідною мовою дітей, використовувати більш прогресивні методики навчання, часто це були унікальні авторські розробки, постійно обмінюватися передовим педагогічним досвідом, підвищувати свій фаховий рівень. Досліджено історію проведення конференцій учителів німецьких початкових училищ. На основі архівних джерел автори встановили, що саме конференції вчителів німецьких початкових училищ були першими в тогочасній Російській імперії – їх почали проводити ще у 30-х рр. ХІХ ст. Єдина перерва в їх проведенні була наприкінці 80-х – початку 90-х рр. ХІХ ст. в період посилення реакції. На думку авторів, усі ці фактори позитивно вплинули на те, що відсоток письменних серед німців був найвищим в Російській імперії. З часом німці Російської імперії поступово втрачали свої права й привілеї, а їх утиски посилювалися. Все це спричинило до появи першої могутньої хвилі еміграції німців з Росії до Канади, США, Аргентини, Бразилії.Документ Обдаровані діти: В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю(КОД, 2018) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.(uk) Соціальний та економічний прогрес нації, держави безпосередньо залежить від розв’язання проблем здібних і обдарованих дітей. Різноманітні напрямки педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського досліджується багатьма вченими протягом кількох десятків років. Проте питання розвитку обдарованих учнів в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського, на нашу думку, вивчено недостатньо. Ідеї В. Сухомлинського щодо раннього виявлення та гармонійного розвитку обдарованих дітей, співзвучні сучасним, а їх переосмислення допоможе нашій системі освіти успішно пройти складний шлях реформування та виведе її на якісно новий рівень. Автором статті здійснено спробу зробити порівняльний аналіз педагогічних ідей В.О. Сухомлинського та сучасних досліджень щодо навчання та розвитку обдарованих дітей.Документ Методичні основи навчання елементам комп’ютерної графіки молодших школярів із легким порушенням інтелектуального розвитку(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Кашуба, Людмила Володимирівна; Vdovenko, V.; Kashuba, L.(ua) Стаття присвячена методичним основам навчання елементам комп’ютерної грамотності молодших школярів із легким порушенням інтелектуального розвитку. Автори акцентують увагу, що наразі в Україні вивчення інформатичної освітньої галузі молодшими школярами із легким порушенням інтелектуального розвитку не ведеться. В той же час формування елементів комп’ютерної грамотності, зокрема вивчення комп’ютерної графіки, є посильним для таких учнів за умови урахування особливостей когнітивного мислення таких учнів.Документ Метод проектів при навчанні математики учнів з інтелектуальними відхиленнями в умовах інклюзивного навчання(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.(ua) Автор статті окреслив можливості використання методу проектів при навчанні математики учнів з інтелектуальними відхиленнями в умовах інклюзивного навчання. Процес навчання математики дітей з інтелектуальними вадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці. Для активного залучення таких дітей до навчально-виховного процесу на уроках математики автор пропонує використовувати метод проектів.Документ Формування дивергентного мислення молодших школярів на уроках математики(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.(ua) Стаття присвячена формуванню дивергентного мислення молодших школярів при вивченні математики. Дивергентне мислення спирається на варіативність уявлення і є засобом породження оригінальних ідей, на відміну від конвергентного мислення, яке чітко фіксоване на причинно-наслідкових зв'язках предметного світу. Саме тому дивергентне мислення є найважливішим елементом творчої діяльності. Основним засобом розвитку дивергентного мислення молодших школярів при вивченні математики є використання задач дивергентного типу, тобто таких задач, яким властиві відкритість, наявність певної кількості правильних відповідей, альтернативних розв'язань, відсутність однозначної відповіді. В статті наведено приклади дивергентних задач для учнів початкових класів. Автор стверджує, що використання дивергентних задач сприяє формуванню та розвитку творчого мислення учнів початкової школи.Документ Формування алгоритмічного мислення молодших школярів науроках інформатики(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.(uk) У статті висвітлено основні методичні підходиформування алгоритмічного мислення учнів початкових класів. На основі аналізу навчальної програми, діючих підручників з інформатики виділено основні етапи вироблення алгоритмічних навичок молодших школярів: ознайомлення учнів із алгоритмами певної структури; введення елементів навчальної алгоритмічної мови; реалізація системи вправ на виконання (відшукування помилок, відтворення, заміну, конструю вання, перехід від однієї до іншої форми подання алгоритмів різної структури).При цьому автор закликаєуникати формалізму, опиратися на життєвий досвід дитини, використовувати ігрові прийоми та оптимально поєднувати їх із інформаційними технологіями. Такий підхід допоможе забезпечити можливість кожній дитині розкрити свої здібності та підготуватися до життя у високотехнологічному конкурентному світі.