Наукометрія. Рейтинги

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Analysis of key factors of influence on scientometric indicators of higher educational institutions of Ukraine
    (2021) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Akbash, K.; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.
    (en) In the article, the authors set out to determine the degree of influence of factors (the university's profile, the year of its foundation, the number of scientific and pedagogical staff, the population of the city in which the educational institution is located) on the indicators of the publishing activity rating of teachers of Ukrainian universities in Ukraine (according to the Hirsch index, which determined by the indicators of the SciVerse Scopus database). One-way analysis of variance and multiple regression models were used for this. As a result, the influence of all the proposed factors was revealed, although the degree of influence for each of them turned out to be different. The article also determines the degree of influence of these factors on the operational indicator of scientific activity of teachers - the number of citations in 2018-2019 of articles in 2018 per teacher. In this case, the same methods revealed the influence of only two factors - the profile of the university and the number of scientific and pedagogical staff. Conclusions are drawn about the need for building university rankings using operational (rather than cumulative) indicators of scientific activity and the importance of taking into account the profile of educational institutions by introducing weighting factors.
  • Документ
    Прогностичний аналіз публікаційної активності науковців університетів України у контексті їх входження до рейтингу QS World University Rankings
    (2020) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
    (ua) QS World University Rankings є одним із найавторитетніших рейтингів, що показує ефективність закладу вищої освіти порівняно з іншими. Наукометричний показник цитування, який визначає п’яту частину підсумкового результату, є досить важливим у названому рейтингу і розглядається як показник якості викладацького складу. Ураховуючи це, основною проблемою статті є вивчення перспективи розвитку цитованості науково-педагогічних працівників українських університетів для забезпечення входження до вказаного рейтингу більшої кількості ЗВО нашої держави. Розв’язання окресленої проблеми актуалізується через фактичну відсутність детального наукового аналізу індексування та цитування праць українських науковців, що публікуються у визнаних Міністерством освіти і науки України наукометричних базах. З метою проведення аналізу публікаційної активності вчених українських університетів використані математико-статистичні методи. Для побудови прогностичних моделей розвитку тенденцій публікаційної активності науково-педагогічних працівників вітчизняних ЗВО використовувався метод експоненційного згладжування за моделлю Хольта, яка показала найкращі показники узгодженості емпіричних даних та отриманих теоретичних моделей. Для аналізу публікаційної активності вчених університетів України у контексті врахування методології побудови рейтингу QS проведено відбір університетів за авторською методикою. У результаті дослідження вдалося визначити особливості динаміки розвитку публікаційної активності науково-педагогічних працівників українських університетів протягом останніх 9 років, головна з яких полягала у прискоренні темпів зростання цитування публікацій українських вчених з моменту переорієнтації на європейський досвід розвитку науки й освіти та, як наслідок, прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов провадження освітньої діяльності. Крім того, прогнозування показників цитування наукових праць учених ЗВО України на 2021–2023 роки, які враховуються у 5-й частині розрахунку рейтингу QS за його методикою (нормована кількість цитувань, отриманих статтями університету за 5 років за даними бази Scopus у розрахунку на одного викладача), показало, що для українських університетів недостатність цього показника є досить серйозною проблемою у контексті конкуренції з закордонними університетами. Для її розв’язання як на державному рівні, так і на рівні закладів вищої освіти України слід розробити заходи дієвої підтримки публікаційної активності університетської науки.